Да́рій Іва́нович Граба́р (28 травня 1941, с. Лівчиці — 16 листопада 2022, Львів) — майстер різьблення на дереві, живописець, член НСХУ (1987), співавтор (разом з Мирославою Чорною) Букваря. Брат Івана Грабаря.
Біографія Народився 28 травня 1941 року в селі Лівчиці.
У 1970 році закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (викладачами були М. Вендзилович, Д. Крвавич, Р. Сельський, М. Яців).
З 1961 по 1963 рік був викладачем Бучацької дитячої художньої школи.
З 1970 по 1987 рік був художником Івано-Франківського художньо-виробничого комбінату.
З 1992 року виконувач обов'язків доцента, водночас з 1996 по 2000 рік — завідувач кафедри художніх виробів з дерева Львівської академії мистецтв.
Помер 16 листопада 2022 року у Львові.
Творча робота Працював у галузях деревної художньої пластики, живопису, кераміки, монументально-декоративного мистецтва.
Учасник обласних (з 1969 року), республіканських (з 1971 року) художніх виставок. Творчий метод існує на межі монументально-декоративного і станкового мистецтва.
Автор статей:
«Пластика львівських брам» // «Вісн. Львів. АМ», 1995. — № 6; «Зустріч з львівськими брамами» // «Будуймо інакше: Будівництво, архітектура, технології», 2000. — № 1; «Львівські вікна та двері: Монолог чи діалог?» // Там само, 2002. — № 2.
Основні твори рельєфи — «Плавці» (1971, фасад басейну в Калуші), «Мистецтво» (1972, фоє Дому народної творчості, Івано-Франківськ), «Дитинство» і «Садівники» (1982, кафе «Молочне», Івано-Франківськ); об'ємні композиції — «Опришки» (1985), «Карпатський дивосвіт» (1987; обидві — у Карпатському національному парку); набори скульптурно-образних меблів «Гра» (1997), «Мелодія гір» (2000); крісла «Горлиця», «Беркут», «Голуб» (усі — 1997; зимовий сад санаторію «Карпати» у Трускавеці); оформив «Буквар» (Л., 1993); живопис — «Бабусині весни» (1973), «Молодість», «Мати» (обидва — 1975), «Черешня зацвіла» (1986), «Воскресіння» (1990), «Пісня», «Христос» (обидва — 1996), «Діалог» (2000).
Примітки
Джерела