Уруа (URUxA ki ) — стародавнє місто на Близькому Сході, розташоване на кордоні між стародавньою Месопотамією та стародавнім Еламом . Воно було відоме з 3-го тисячоліття до нашої ери. Його місцезнаходження наразі невідоме, але вважається, що воно знаходиться на території сучасної провінції Хузестан, Іран. Бог Думузі-Уруа згадується в Уммі в період III династії Ура. Frayne, Douglas R. and Stuckey, Johanna H., "D", A Handbook of Gods and Goddesses of the Ancient Near East: Three Thousand Deities of Anatolia, Syria, Israel, Sumer, Babylonia, Assyria, and Elam, University Park, USA: Penn State University Press, 2021, pp. 67-79, 2021
Не слід плутати з Уруазом (uru-azki ), який знаходився в тому ж регіоні.Tavernier, Jan, "Ur and Other Cities in Some Sumerian and Akkadian Personal Names: The Pre-Sargonic and Sargonic Periods", Ur in the Twenty-First Century CE: Proceedings of the 62nd Rencontre Assyriologique Internationale at Philadelphia, July 11–15, 2016, edited by Grant Frame, Joshua Jeffers and Holly Pittman, University Park, USA: Penn State University Press, pp. 485-502, 2021
Історія Уруа була однією з земель, завойованих царем Еаннатумом з Лагаша в Шумері, приблизно у 2500 році до нашої ери, який в одному зі своїх написів повідомляє: «Він переміг правителя Уруа, який стояв з емблемою (міста) в авангарді». Він також повідомляв про перемогу над землею Уруаз, кажучи: «Він розграбував Уруаз і вбив його правителя». Капітанів Уруаза засліпили.Douglas Frayne, "Lagas", in Presargonic Period: Early Periods, Volume 1 (2700-2350 BC), RIM The Royal Inscriptions of Mesopotamia Volume 1, Toronto: University of Toronto Press, pp. 77-293, 2008 ISBN 9780802035868
Існує запис про Дуду, високопоставленого чиновника Еаннатума, який купував камінь в Уруа для виготовлення настінної таблички.Renette, Steve, "Painted Pottery from Al-Hiba: Godin Tepe III Chronology and Interactions between Ancient Lagash and Elam", Iran, vol. 53, pp. 49–63, 2015
У період Аккадської імперії одним із років правління її першого правителя Саргона Аккадського (бл. 2334–2279 рр. до н. е.) було «Рік, у якому було зруйновано Уру'а».Year Names of Sargon of Akkad at CDLI
У період Ура III, наприкінці III тисячоліття до нашої ери, Уруа була податковою провінцією Царства Ур з призначеним губернатором. Steinkeller, Piotr, "The Question of Marḫaši: A Contribution to the Historical Geography of Iran in the Third Millennium B.C." Zeitschrift für Assyriologie und Vorderasiatische Archäologie, vol. 72, no. 2, pp. 237-265, 1982 Нін-калла, дружина другого правителя Ура III, Шульгі (бл. 2094–2046 рр. до н. е.), володіла великими маєтками в Уруа. Відомо, що принц Етель-пу-Даган, син Шульгі, був посланий до Уруа для нагляду за стрижкою овець. Відомо, що Уруа в той час був виробником вовни.Sharlach, Tonia, "Princely Employments in the Reign of Shulgi", Journal of Ancient Near Eastern History, vol. 9, no. 1, pp. 1-68, 2022 У 7-й рік правління правителя Шу-Сіна (бл. 2037–2028 рр. до н. е.) в тексті згадується «данина Уруа, доставлена Сульгі-адамом, енсі Уруа».Hallo, William W., "A Sumerian Amphictyony", Journal of Cuneiform Studies, vol. 14, no. 3, pp. 88–114, 1960
Розташування Одна з пропозицій — нерозкопане пам'ятка Тепе-Мусіян на рівнині Дех-Луран у провінції Хузестан, Іран. Lambert, Wilfred G., and Mark Weeden, "A statue inscription of Samsuiluna from the papers of WG Lambert", Revue d’assyriologie et d’archéologie orientale 114.1, pp. 15-62, 2020Zeynivand, Mohsen, "A Cylinder Seal with an Amorite Name from Tepe Musiyan, Deh Luran Plain", Journal of Cuneiform Studies, vol. 71, pp. 77–83, 2019Neely, J.A. and Wright, H.T., "Early Settlement and Irrigation on the Deh Luran Plain", Ann Arbor, 1994 Гірсу та Лагаш були містами, з якими Уруа мала тісні економічні зв'язки. На основі адміністративних документів Ура III було запропоновано розташування на північний схід від Пузріш-Дагана та недалеко від Суз, зокрема на північному заході Хузестану.Notizia, Palmiro, "Prince Etel-pū-Dagān, Son of Šulgi", From the 21st Century B.C. to the 21st Century A.D.: Proceedings of the International Conference on Neo-Sumerian Studies Held in Madrid, 22–24 July 2010, edited by Steven J. Garfinkle and Manuel Molina, University Park, USA: Penn State University Press, pp. 207-220, 2013Steinkeller, Piotr, "The Question of Marḫaši: A Contribution to the Historical Geography of Iran in the Third Millennium B.C." Zeitschrift für Assyriologie und Vorderasiatische Archäologie, vol. 72, no. 2, pp. 237-265, 1982
Див. також
Пашіме Мархаші Сімуррум Аван
Посилання