Фрідріх «Фріц» Густав Теодор фон Грефеніц (; 7 січня 1861, Гогенасперг — 28 лютого 1922, Штутгарт) — німецький штабний офіцер, генерал піхоти Вюртемберзької армії.

Біографія Фрідріх походив з родини фон Грефеніц, яка на початку 18 століття здобула величезний вплив у Вюртемберзі завдяки брату і сестру Фрідріху Вільгельму та Вільгельміні фон Грефеніц. Фрідріх був сином вюртемберзького генерала піхоти Карла фон Грефеніца (1830–1903) та його першої дружини Софії, уродженої Герінг (1837–1864).

15 квітня 1878 року вступив в гренадерський полку «Королева Ольга» (1-й Вюртемберзький) №119 в Штутгарті, з 1881 року — батальйонний ад'ютант. З 1 жовтня 1888 по 31 липня 1891 року навчався в Прусській військовій академії в Берліні, після чого повернувся у свій полк. В 1892 році відряджений в прусський Великий Генштаб у Берліні. 1 квітня 1894 року повернувся у свій полк командиром роти. 14 лютого 1895 року призначений у вюртемберзький Генштаб і того ж дня був відряджений в топографічний відділ Великого Генштабу. 22 березня 1898 року призначений у Вюртемберзьке військове міністерство, з 25 травня 1898 року служив у військовому відділі, одночасно був старшим радником з рекрутингу (замінний орган 3-ї інстанції) в Штутгарті. 28 травня 1901 року виконував обов'язки представника Вюртемберзу у військовому кабінеті імператора Вільгельма в Берліні. 14 листопада 1901 року затверджений на посаді, одночасно призначений представником Вюртембергу в першому сенаті Імперського військового суду в Шарлоттенбурзі, а також флігель-ад'ютантом короля Вільгельма. З 16 березня 1905 року — начальник кадрового відділу Вюртемберзького військового міністерства. З 21 квітня 1911 року — почесний генерал в свиті короля Вільгельма, одночасно військовий аташе у Великому Генштабі і зв'зковий Вюртембергу в бундесраті.

Після початку Першої світової війни залишався на посаді військового аташе у Великому Генштабі. З 5 липня 1918 року — генерал-ад'ютант короля Вільгельма. 7 грудня 1918 року звільнений у відставку.

Сім'я У вересні 1888 року він одружився з Маріанною Клоц (1867–1940). Вона була дочкою штутгартського фабриканта Йоганна Карла Клоца (1835–1909), хіміка та директора фарбувального заводу Зігле, та Марії Луїзи Фрідеріки, уродженої Шпрессер (1838–1929). Вона була дочкою Карла Вільгельма Шпрессера (1791–1872), вюртемберзького майора в Почесному корпусі інвалідів. Таким чином, дружина Фрідріха фон Грефеніца, Маріанна, також була племінницею генерал-майора Теодора фон Шпрессера (1836–1907), командира 6-го Вюртемберзького піхотного полку «Король Вільгельм I» № 124, та двоюрідною сестрою генерал-майора Теодора Шпрессера (1870–1933).

Їхня дочка Маріанна (1889–1983) була одружена з офіцером та політиком Ернстом фон Вайцзеккером, з яким у них, серед інших, народилися фізик та філософ Карл Фрідріх фон Вайцзеккер (1912–2007) та політик, а згодом і федеральний президент Німеччини Ріхард фон Вайцзеккер (1920–2015).

Їхній син Фріц фон Грефеніц (1892–1959) був відомим художником та скульптором. Їхні сини Ріхард (1890–1918) та Карл (1895–1918) загинули в бою під час Першої світової війни, відповідно на Західному фронті та в Північному морі. Інша дочка, Елізабет (1894–1923), також померла молодою.

Звання

Другий лейтенант (15 квітня 1878) Перший лейтенант (18 грудня 1888) Гауптман (14 вересня 1893) Майор (13 вересня 1899) Оберстлейтенант (25 лютого 1905) Оберст (11 вересня 1907) Генерал-майор (21 квітня 1911) Генерал-лейтенант (17 лютого 1914) Генерал піхоти (листопад 1918)

Нагороди

Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 2-го класу з дубовим листям (19 грудня 1891) Столітня медаль (1 червня 1898) Орден Фрідріха (Вюртемберг) лицарський хрест 1-го класу (24 лютого 1899) командорський хрест 2-го класу (9 травня 1908) командорський хрест 1-го класу з мечами (22 червня 1916) великий хрест з мечами (5 листопада 1918) Орден Червоного орла 4-го класу (7 вересня 1899) корона до ордена 4-го класу (23 травня 1905) 3-го класу (27 вересня 1906) корона до ордена 3-го класу (9 березня 1909) 2-го класу (29 вересня 1912) корона до ордена 2-го класу (17 вересня 1913) зірка і мечі до ордена 2-го класу (1 листопада 1916) Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (27 січня 1903) 2-го класу (7 вересня 1909) зірка до ордена 2-го класу (2 лютого 1914) 1-го класу з мечами (25 серпня 1918) Орден Вюртемберзької корони лицарський хрест (13 травня 1903) почесний хрест (12 червня 1906) командорський хрест (7 травня 1912) зірка і мечі до командорського хреста (2 серпня 1917) Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг) 1-го класу (25 років; 29 травня 1903) Орден Альберта (Саксонія) офіцерський хрест (11 грудня 1905) командорський хрест 2-го класу (7 вересня 1909) командорський хрест 1-го класу (4 вересня 1912) великий хрест з мечами (24 червня 1915) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден «За військові заслуги» (Баварія) 2-го класу із зіркою і мечами (6 березня 1915) 1-го класу з мечами (25 серпня 1918) Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), лицарський хрест (21 червня 1915) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 2-го класу з військовою відзнакою (28 червня 1915) Хрест Вільгельма (Вюртемберг) з мечами (21 лютого 1916) корона до хреста (20 лютого 1918) Золота медаль «Ліякат» з шаблями (Османська імперія; 7 квітня 1917) Галліполійська зірка (Османська імперія; 7 квітня 1916) Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) (1 листопада 1916) Орден Леопольда (Австрія), командорський хрест з військовою відзнакою (2 лютого 1917) Орден Меджида 1-го класу (Османська імперія; 14 липня 1917) Орден «За військові заслуги» (Болгарія) 1-го ступеня з мечами (4 жовтня 1917) Ганзейський хрест Бремен (9 листопада 1917) Любек (9 листопада 1917) Орден «Османіє» 1-го класу з мечами (Османська імперія; 8 березня 1918)

Бібліографія

Die Entwicklung des württembergischen Heerwesens, insbesondere im Rahmen des deutschen Reichsheeres. / Die deutsche oberste Führung im Weltkrieg in ihrer Bedeutung für die württembergischen Streitkräfte. Berger, Stuttgart 1921 (Württembergs Heer im Weltkrieg; 1/2).

Примітки

Література

Friedrich Wilhelm Euler: Ahnentafel v. Weizsäcker-v. Graevenitz: exemplarische Darstellung der prosopographischen Voraussetzungen und Folgen einer gesamtdeutschen geistigen Führungsgruppe. (Herold-Studien Band 1). Herold, Verein für Heraldik, Genealogie und Verwandte Wissenschaften zu Berlin, Verlag des Herold, 1992, ISBN 3-9802435-6-7. Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Adeligen Häuser. 1900. Erster Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1899, S. 346.

Посилання

Грефеніц на сайті The Prussian Machine.