Музичний лук — простий струнний інструмент, який використовують багато африканських та корінних американських народів. Він складається з гнучкої, зазвичай дерев'яної, палиці довжиною від 0,5 до 3 м, та натягнутої струни. Вона, як правило, металева.
На ньому можна грати руками, дерев'яною палицею чи гілкою. Невідомо, чи музичний лук є інтрепретацією мисливського лука, хоча народ сан або бушмени з пустелі Калахарі переобладнували свої мисливські луки на музичний інструмент.
Розрізняють кілька типів музичного лука залежно від способу підсилення звуку: коли резонатором слугує рот виконавця, ямка в землі або порожнистий гарбуз.
Історія
Існує припущення, що мисливський лук міг використовуватися як музичний інструмент ще приблизно з 13 000 року до нашої ери. Анрі Брейль обстежив печери Труа-Фрер у Франції і тоді зробив гравюру, яка спробувала відтворити наскельний малюнок того часу у форматі чорно-білої літографію. Його гравюра зображувала таємничу постать, «чоловіка, замаскованого під бізона», посеред натовпу стадних тварин, який «пасе звірів і грає на музичному луці».
Оскільки зображення плутане, то тим, хто намагається відтворити його в кольорі, довелося попрацювати, щоб отримати розбірливий результат.
У одній із інтерпретацій зображення «мисливця-мага» його мисливський лук вважається саме музичним.
Незалежно від того, чи є лук на ілюстрації в печері музичним інструментом, чи знаряддям полювання, музикознавці розглядали, чи може лук бути можливим родичем або предком хордофонів.
Курт Сакс стверджував, що є вагомі підстави не вважати мисливські луки ймовірними музичними. Однією з причин було те, що найдавніші відомі музичні луки були завдовжки 10 футів, які є непридатними для полювання. Також серед причин було те, що «музичні луки не були пов'язані з віруваннями та церемоніями мисливців».
Однак Сакс не заперечував можливого існування музичних луків. Він зазначив, що назва грецької лютні, пандура, ймовірно, походить від pan-tur - шумерського слова, що означає «маленький лук».
Він вважав цей доказ підтвердженням теорії про те, що музичний лук був предком проколотої лютні.
Музичні луки, щоб створити звук потребували резонатора, тобто порожнистого предмета, такого як чаша, гарбуз або рот музиканта. Хоча музичним луками можна було маніпулювати для створення більш ніж одного тону, на його основі були розроблені інструменти, де одна нота знаходиться на одній струні.
Тож оскільки кожна струна грала лише одну ноту, то додавання струн додавало нові ноти для інструментів сімейства смичкових арф, гуслів та лір.
У свою чергу, це призвело до можливості грати діади та акорди. Ще одним нововведенням стало випрямлення смичкової арфи та використання кобилки, яка підняла струни над грифом-палицею, що привело до появи лютні.
Музичні луки й досі використовуються в багатьох культурах. Їх можна почути й побачити на півдні аж до Есватіні та на сході аж до східної Африки, Мадагаскару та Реюньйону. Існують вони також і за межами Африки, як-от беримбау або малунга (похідні від африканського музичного лука).
Способи гри Звичайний спосіб гри на музичному луці — це перебирати струну, хоча іноді використовується допоміжний смичок, подібно до того, як грають на скрипці.
Однак, на відміну від струнних інструментів, що використовуються в класичній музиці, вони не мають вбудованого резонатора, хоча їх можна налаштувати кількома способами.
Найпоширеніший тип резонатора робиться за допомогою гарбуза, прикріпленого до задньої частини тримача струни. Лук також можна поставити в яму або гарбуз на землі, або один його кінець можна частково помістити в рот. Останній метод дозволяє змінювати розмір резонатора під час гри на інструменті та створювати мелодію з нот, що резонують у роті музиканта. Окрім цих різних форм резонаторів, на музичних луках часто грають взагалі без резонатора.
Примітки
Зовнішні посилання
Історія та інструкції з гри на Аппалачському смичку «Мухоподібний смичок» – «Створення музики на зброї» Баффі Сент-Марі для навчального проєкту Cradleboard Британська бібліотека, колекція Девіда Райкрофта з Південної Африки: Приклади лекцій про музичний смичок 1979: Зулуська умахвеяна Британська бібліотека, колекція Девіда Райкрофта з Південної Африки: касета з розмовами про гітару A: музичне соло з смичком Умахвеяни Muzik di zumbi, benta, який виконує Іссоко на Кюрасао Виступ Ісокко на Міжнародному пісенному фестивалі Кюрасао 1987 року