Getting Killed () — четвертий студійний альбом американського рок-гурту Geese, випущений 26 вересня 2025 року на лейблах Partisan Records та Play It Again Sam. Платівка була записана у січні 2025 року у студії Putnam Hill у Лос-Анджелесі та стала першим релізом гурту після відходу гітариста Фостера Гадсона наприкінці 2023 року.

Альбом поєднує такі жанри, як артрок, інді-рок та експериментальний рок. На його звучання вплинули тривалі джем-сесії, а основний акцент зроблено на ритмічних повторах, різких текстурах та нетрадиційних структурах пісень. Однією з ключових рис платівки є вокал Кемерона Вінтера, що змінюється від стриманого наспівування до напружених експресивних вигуків. Тексти пісень використовують сюрреалістичні образи та повторюють теми насильства, влади та трансформації.

Виходу альбому передували сингли «Taxes», «Trinidad» та «100 Horses». Платівка отримала широке визнання критиків і була названа одним із найкращих альбомів 2025 року, причому видання The New Yorker та Stereogum поставили її на перше місце.

Передісторія Після виходу третього альбому (2023) Geese перетворилися з квінтету на квартет. 22 грудня 2023 року гітарист Фостер Гадсон залишив гурт, вирішивши присвятити себе академічній діяльності. У складі Geese залишилися фронтмен , гітаристка Емілі Грін, басист Домінік Діджезу та барабанщик Макс Бассін. Після того як Гадсон пішов, Вінтер взяв на себе більшу частину гітарних аранжувань у новому матеріалі. Діджезу та Грін пізніше описували зміну складу як мотивуючий фактор, що змусив їх вдосконалити свій підхід до спільної роботи.

Співпраця Geese з продюсером (справжнє ім'я Кеннет Блум) розпочалася неформально в середині 2024 року, коли Блум випадково натрапив на гурту та зацікавився їхньою творчістю. Вони знову зустрілися у жовтні 2024 року на фестивалі , де Блум висловив ентузіазм щодо збереження недосконалостей у записах — ставлення, яке Вінтер назвав рідкісним і звільняючим підходом для продюсера, що працює з рок-музикою. У листопаді того ж року Geese провели кілька днів в Лос-Анджелесі, у новозбудованій студії Блума Putnam Hill, розробляючи попередні демоверсії. Блум спочатку вважав матеріал хаотично структурованим, проте змінив думку після прослуховування сольного проєкту Вінтера, випущеного пізніше того року. Цей проєкт прояснив внутрішню логіку пісень і переконав продюсера в потенціалі проєкту.

6 грудня 2024 року Вінтер випустив сольний альбом , що викликав несподіваний резонанс серед критиків. Попри скромні очікування лейбла, альбом став комерційно успішним та отримав схвальні відгуки за та вокальні експерименти. Сприйняття сольника привернуло нову увагу до творчості Geese і посилило очікування від їхнього наступного релізу. Вінтер пізніше зазначав, що успіх сольного альбому додав йому впевненості та вплинув на намір зробити Getting Killed гучнішим і потужнішим записом за попередній.

Запис та продюсування

Запис проходив у січні 2025 року в студії Putnam Hill. Альбом Getting Killed був спродюсований самим гуртом разом із Кенні Бітсом. Гурт працював протягом десяти днів по чотирнадцять годин на добу, в той час, як лісові пожежі в Південній Каліфорнії заповнювали повітря Лос-Анджелеса димом та попелом. Вінтер назвав цей процес «кошмаром наяву, що тривав до самого мастерингу». Гурт приїхав із приблизно двадцятьма демозаписами, багато з яких були незавершеними, що змушувало їх писати, структурувати та вдосконалювати матеріал у режимі реального часу. Значна частина альбому виникла з розширених тридцятихвилинних джем-сесій, зосереджених на повторюваних грувах, які Бассін охарактеризував як дослідження патернів, що «відчувалися майже нескінченними».

Блум був відомий своєю роботою в хіп-хопі, тому зробив акцент на ритм-секції. У результаті барабани Бассіна працювали в режимі, який автор журналу Марк Муді назвав «максимальним форсажем», а партії баса та ударних неодноразово переписувалися, поки не ставали достатньо міцною основою для більш експериментальних текстур альбому. В ході виробництва до альбому навмисно додавалися різкі або нетрадиційні елементи. Якось гурт провів цілу сесію, обираючи один єдиний семпл звуку оплесків із папки, що містила близько 7000 варіантів; як вони пізніше зазначили, це на певний час затримало завершення відповідної пісні. Процес запису вокалу Вінтера коливався між крайнощами: деякі дублі були одразу вдалими, тоді як інші вимагали понад сорок спроб, щоб довести голос до потрібного емоційно виснаженого стану.

Зміст альбому

Музичний стиль

Журналісти відносили альбом Getting Killed до таких жанрів, як артрок, інді-рок та експериментальний рок, відзначаючи елементи або вплив джазу, ноу-вейву, фанку, прогресивного року, нойз-музики, та ритмічні патерни, натхненні моториком. Альбом складається з одинадцяти пісень загальною тривалістю 45 хвилин. Композиції спираються на циклічні ритмічні фігури, повторювані мотиви та чіткі структури, що розгортаються поступово, а не у вигляді традиційних кульмінацій, що призводять до гуків.

Центральним елементом звучання гурту називали вокальне виконання Вінтера, що варіювалося від м'якого баритонового наспівування до напружених, тріскучих криків, змушуючи порівнювати його з Томом Йорком з Radiohead та Міком Джаггером з Rolling Stones. Насичені тексти пісень містили багато алюзій, поєднуючи біблійні образи та сюрреалістичні або абсурдистські сценарії.

Пісні Вступний трек встановлює мінливий та хаотичний характер альбому. У ньому можна почути рвані гітари, тріскучу перкусію, непередбачувані вибухи духових інструментів та шари дисонантного шуму. Критики порівнювали це звучання із «Radiohead на ФЦП» або фанковим ансамблем, що перейшов у нойз-рокові крайнощі. Вокал Вінтера чергується між млявим фразуванням та різкими, пронизливими спалахами, а приспів «У моїй машині бомба!» називали одним з найбільш пам'ятних рядків альбому. «Cobra» створює більш мелодійну та розслаблену атмосферу, із легкими текстурами, що нагадують творчість Beach Boys, та «неокрунерським» вокалом Вінтера. «Husbands» побудована на незмінному барабанному малюнку та гнучких гітарних партіях, як у Джона Фрушанте у складі Red Hot Chili Peppers. Пісня включає гармонії в стилі госпел та лоу-фай виробництво з елементами ритм-енд-блюзу.

Заголовна композиція «Getting Killed» починається з бадьорого, «хрусткого» ритму, після чого переходить до більш стабільного груву. Окрім блюзової гітарної партії вона містить семплований фрагмент українського хорового співу, який Рейчел Ароесті з The Guardian описала як «шалене нагромадження голосів та ритмів». В журналі Exclaim! характер пісні порівняли з «, яких очолив ». «Islands of Men» починається з повторюваної басової лінії, та протягом шести хвилин розвивається, переходячи від бугі-року до більш неземного звучання. Швидка та енергійна побудована на повторюваних ритмах, зі схильністю до фанку. В аранжуванні домінує барабанна гра Бассіна, а тексти Вінтера відображають «пантоміму американського імперіалізму». Такі рядки, як «У часи війни є лише танцювальна музика» та «Усі люди повинні померти від страху, бо інакше вмруть від нервовості», вважали проявом критики насильства та влади, властивої всьому альбомові. «Half Real» виконується у проповідницькому тоні, притаманному Тому Вейтсу, та відтворює атмосферу бару із бурдонними звуками, що нагадують гурту Velvet Underground. Вінтер поєднує спів та декламацію, розмірковуючи про стирання особистості: «У мене є половина розуму, щоб просто заплатити за лоботомію… Мені більше нема про що думати».

Наступну пісню «Au Pays du Cocaine» описували як один із найприглушеніших фрагментів альбому. Вона підкреслює баритон Вінтера, що співає у постпанковій манері, мелодійною структурою нагадуючи фолкову колискову. Герой пісні звертається до неохочого партнера: «Ти можеш бути вільною і все одно повернутися додому» або «Ти можеш змінитися і все одно вибрати мене». «Bow Down» знову представляє щільний, енергійний стиль із різким переплетенням гітари та барабанів та ритмічною мовою, яку описували як «уривчастий мат-рок». Вінтер звертається до трансформації та зміни ідентичності за допомогою метафор, таких як «Я був моряком, а тепер я човен… Я був машиною, а тепер я дорога», та наспівує, переосмислюючи елементи раннього постпанкового стилю гурту. побудовано навколо поліритмічного вступу, який раптово переходить у широкі, дзвінкі гітарні аранжування. Текст містить біблійні посилання та похмурий гумор, наприклад, рядки: «Якщо ти хочеш, щоб я сплатив свої податки / Тобі краще прийти з розп'яттям / Тобі доведеться мене прибити». Заключна «Long Island City Here I Come» поступово нарощує інтенсивність та гучність; в останній частині голос Вінтера поступово стихає, переходячи в монолог потоку свідомості, що включає такі образи, як «мікрофони, заховані під вашим ліжком», та апокаліптичні тривоги.

Реліз 23 червня 2025 року гурт оголосив про турне Північною Америкою на підтримку свого майбутнього четвертого студійного альбому. Тур мав розпочатися 10 жовтня в Саут-Берлінгтоні, штат Вермонт, та завершитися 21 листопада в Брукліні, Нью-Йорк, ставши найбільшим за всю кар'єру колективу. Geese були в ролі хедлайнерів, а на розігріві виступали інді-гурт та інді-фолковий співак . 8 липня 2025 року Geese розкрили назву майбутнього альбому, опублікували список пісень, а також випустили головний сингл . Пісня супроводжувалася музичним відео з дезорієнтуючими кадрами натовпу, що , та постановочного насильства, що відображало різкий та сюрреалістичний тон альбому. 24 липня 2025 року фронтмен Кемерон Вінтер злив перший трек альбому, , під час прямого ефіру в Instagram Live, знятого в Ньюпорті, Род-Айленд. Вінтер заявив, що хотів доставити пісню «безпосередньо людям», і невдовзі після цього трек був випущений через офіційні канали. Офіційний реліз пісні відбувся через п'ять днів, 29 липня. Останнім синглом, випущеним до виходу альбому, став , який з'явився 26 серпня 2025 року. Його реліз збігся з анонсом європейської частини світового турне Getting Killed World Tour, запланованої на березень 2026 року. Тур включав дати в континентальній Європі та п'ять шоу у Великій Британії, зокрема виступи в Брістолі, Глазго, Лідсі, Манчестері та Лондоні. Через високий попит на квитки були додані додаткові дати в Лондоні та Глазго.

Альбом Getting Killed вийшов 26 вересня на лейблах та . Наступного дня біля штаб-квартири онлайн-радіостанції у Ґрінпойнті гурт відіграв безплатний концерт, який відвідали тисячі людей. 8 жовтня було випущено музичне відео на пісню «Au Pays du Cocaine», у якому Вінтер взаємодіє з немовлям у сюрреалістичній побутовій сцені. Geese також підтримали альбом виступами на телебаченні та в студіях, зокрема з'явилися на шоу Jimmy Kimmel Live!, де виконали пісню «Taxes». 20 листопада гурт став першим колективом за останні три роки, який з'явився у серії виступів музичного продюсера Найджела Ґодріча, записавши 35-хвилинний сет, що складався переважно з пісень нового альбому. 24 січня 2026 року Geese виступили як музичні гості на шоу Saturday Night Live, виконавши пісні «Au Pays du Cocaine» та «Trinidad».

Сприйняття

Рецензії

Альбом Getting Killed отримав схвальні відгуки критиків. На агрегаторі Metacritic, який присвоює середньозважений бал зі 100 на основі рецензій основних критиків, альбом отримав 89 балів зі 100 на основі 19 рецензій, що вказує на «загальне визнання». На іншому сайті-агрегаторі AnyDecentMusic? платівка отримала схожу оцінку 8,8 з 10 на основі 23 відгуків.