Маргарита Іванівна Не́меш (до шлюбу — Гранча́к; — ?) — українська письменниця і концертмейстерка.
Життєпис Народилася 15 січня 1917 року у селі Розтоцька Пастіль в Королівстві Угорщини в Австро-Угорщині (нині — село в Ужгородському районі Закарпатської області України) у родині греко-католицького священника Івана Гранчака, родом із Давидкова. Дід по матері також був священникомГрицищук Т. Закарпатська ровесниця російської революції читає без окулярів і щодня грає на піаніно (Про Маргариту Немеш)// Старий Замок-Паланок. — 2009. — 11 грудня..
У 1923 році сім'я переїхала до села Коритняни, куди перевели служити батька.
В 11 років — вступила в музичну школу.
За прикладом матері, вирішила стати педагогом — закінчила Ужгородську жіночу учительську семінарію. Працювала вчителькою початкових класів спочатку у селі Негровець, а через рік — в Розтоцькій Пастілі.
Одружилася із греко-католицьким священником Михайлом Немешем.
Після окупації західноукраїнських земель Радянським Союзом у 1939 році — працювала на молокоприймальному пункті, касиром лісозаготівельної дільниці Перечина, бухгалтером обласного видавництва в Ужгороді, концертмейстером оркестру в кінотеатрі «Москва», а згодом — концертмейстером в Ужгородському державному музичному училищі. Одночасно — керувала естрадними оркестрами на механічному і машинобудівному заводахМаргарита Немеш// Росул Т. Календар краєзнавчих пам'ятних дат. — 2007..
У 50 років вийшла на пенсію і поїхала на Крайню Північ, у Якутськ, де працювала 5 років.
Творчість Перші новели публікувала у дитячому журналі «Руська молодежь», прозу для дорослих — у «Карпатській неділі».
У 1947 році видала першу збірку — «Хвилі серця» (під псевдонімом Маргарита Ужанка).
У 1957 році створила «Родинний ансамбль Немешів» (скрипка, віолончель, флейта, домра, гітара і фортепіано), учасниками якого були діти Маргарити Немеш (усі шість). Композитор Дезидерій Задор спеціально для ансамблю створив фортепіанну п'єсу «Закарпатські ескізи». А кіностудія імені Олександра Довженка зняла про музичну сім'ю Немешів документальний фільм.
У 2001 році видала збірку «Камертон пам'яті», у 2005 — «Останній акорд».
Особисте життя Була одружена з греко-католицьким священником Михайлом Немешем. У 59 років овдовіла — чоловік трагічно загинув на заводі. Вдруге одружилася з колишнім лісівником Андрієм Галаговцем.
Мала шістьох дітей — Тетяну, Анастасію, Катерину, Івана, Ігора і Марію; 12 онуків і 14 правнуків (станом на 2009 рік).
Бібліографія Останній акорд: спогади. — Ужгород: ВАТ «Патент», 2005. — 88 с. — ISBN 966-8760-05-0
Примітки
Джерела Грицищук. Т. Закарпатська ровесниця російської революції читає без окулярів і щодня грає на піаніно (Про Маргариту Немеш)// Старий Замок-Паланок. — 2009. — 11 грудня. Маргарита Немеш// Росул Т. Календар краєзнавчих пам'ятних дат. — 2007. Шутко М. Без «чорних клавіш» 90-річна ужгородка не відчула б справжнього смаку щастя (Про Маргариту Немеш)// Новини Закарпаття. — 2007. — 27 вересня.