Де́кстер Сі́мпсон Кі́мболл (; 21 жовтня 1865 — 1 листопада 1952) — американський інженер-механік, професор промислового машинобудування в Корнелльському університеті, реформатор інженерної освіти та президент Американського товариства інженерів-механіків (ASME) у 1922–23 рокахMorgen Witzel (2005). «KIMBALL, Dexter Simpson (1865—1952),» in: Encyclopedia of History of American Management. p. 301-2C. D. Albert, A. E. Wells & W. F. Willcox. «Dexter Simpson Kimball: October 21, 1865 — November 1, 1952» at ecommons.library.cornell.edu. Accessed 2015-02-22..

Життєпис

Дитячі та юнацькі роки Декстер Кімболл народився в Нью-Рівер, (Нью-Брансвік, Канада) у родині, частково англійській, частково шотландській частково ірландській. Дитинство пройшло між штатом Мен (США), де жили його бабуся з дідусем, та провінцією Нью-Брансвік. Коли Декстеру, старшому з чотирьох дітей, виповнилося п'ять років, родина перебралась до Мерісвілла, невеликого містечка з млинами на околиці Фредериктона, столиці провінції Нью-Брансвік. Там він провів десять щасливих років і отримав велику користь від початкової школи виняткової якості та багатої шкільної бібліотеки. Коли Декстеру виповнилося п'ятнадцять, родина Кімболів, що складалась з восьми осіб, перебралась до лісистого району навколо Зунду П'юджет-Саунд (штат Вашингтон).

Невдовзі після прибуття до нового місця Декстер влаштувався учнем у механічний цех компанії Puget Mill у Порт-Гемблі. Інженери, слюсарі та ковалі, що працювали там, мали завдання підтримувати роботу машин лісопилок. У дев'ятнадцять років він уже замінював інженерів на лісопильнях Порт-Гембла та здійснив кілька поїздок помічником механіка на буксирах компанії. Через рік він недовго замінював інженера та машиніста на лісопильні Порт-Ладлоу, одній з найбільших і найновіших на П'юджет-Саунд. У двадцять два роки він покинув Порт-Гембл і поїхав до Сан-Франциско в пошуках роботи з кращими перспективами і знайшов її в Union Iron Works, тоді найважливішій машинобудівній компанії на Тихоокеанському узбережжі. Там він працював з 1887 по 1893 і з 1896 по 1898 рік. У другому періоді він займався конструюванням багатотонних пресів.

Здобув ступінь бакалавра машинобудування в Стенфордському університеті у 1896 році. У Стенфорді йому дуже допоміг і надихнув професор машинобудування А. В. Сміт, який багато зробив для формування майбутньої кар'єри Декстера.

Подальша кар'єра З 1898 по 1901 рік він був викладачем конструювання машин у Корнелльському університеті, розробив та запропонувати новаторський курс з проектування важких машин під керівництвом професора Барра та директора Терстона, який тринадцять років очолював Коледж машинобудування Корнелла Сіблі, і, як пізніше заявив Кімболл, «підняв стандарт вимог до вступу та навчання для студентів до найвищого рівня, коли-небудь досягнутого в американських інженерних школах». Однак після трьох років викладання повільний академічний прогрес Кімболла на противагу привабливому запрошенню від одного з його колишніх викладачів зі Стенфорда, доктора Ф. А. К. Перріна, який розпочав бізнес як президент компанії Stanley Electric and Manufacturing Company, привели його до Піттсфілда (штат Массачусетс), щоб взяти участь у будівництві та оснащенні нового заводу.

Поки він був там, помер Терстон, наступником якого став друг Кімбалла зі Стенфорда А. В. Сміт, який переконав Кімболла повернутися до Корнелла на посаду професора механіки, відповідального за керс з модернізації та проєктування цехів. Кемболл запропонував курс, тоді ще невідомий інженерному світу, який насправді стосувався економіки виробництва, але, щоб отримати визнання консервативного факультету, його довелося маскувати під менш показовою назвою «Управління виробничими процесами». Поки Кімболл розробляв свої курси інженерії в Корнеллі, Стенфордський університет запланував запровадити професійний новий ступінь випускникам, які досягли успіхів і подали дисертацію як доказ того, що вони зробили. Університет зробив Кімболла та його кар'єру зразком, на якому було обґрунтовано аргументацію щодо створення нового ступеня — інженера-механіка, і цей ступінь був присуджений йому в 1913 році. Кімболла було призначено професором машинобудування в Корнелльському університеті. А з 1915 року до свого виходу на пенсію в 1936 році він працював професором промислового будівництва. У 1919 році Корнельські школи цивільного, машинобудівного та електротехнічного будівництва були об'єднані, і Кімбол став деканом об'єднаного інженерного коледжу, посаду, яку він обіймав протягом сімнадцяти років.

Громадська робота та почесні відзнаки Кімболл також брав активну участь у багатьох освітніх та професійних товариствах і двічі обіймав посаду тимчасового президента університету. Почесний ступінь доктора права йому присвоїв Рочестерський університет, ступінь доктора наук — , а ступінь доктора інженерних наук — Коледж штату Канзас, Північно-Східний університет та .

Кімбол обирався президентом Американського товариства інженерів-механіків на 1922–23 роки. У 1933 році він був нагороджений медаллю Worcester Reed Warner Medal, at asme.org. Accessed 2017-09-20..

Вибрані публікації

Kimball, Dexter S. Elements of machine design. New York, J. Wiley & sons, 1909. Kimball, Dexter S. Principles of industrial organization. New York: McGraw-Hill, 1913; 1919. Kimball, Dexter S. Auditing and cost-finding. Part I: Auditing, Part II: Cost-finding. New York, , 1914. Kimball, Dexter S. Cost finding. New York: , 1919, 1921. Kimball, Dexter S. Plant management. New York: , 1919; 1922. Kimball, Dexter S. ‘Has Taylorism Survived?’ Mechanical Engineering, 48: 593—594 (June, 1927) Kimball, Dexter S. I remember. New York, McGraw-Hill, 1953.

Примітки

Посилання Dexter Simpson Kimball: October 21, 1865 — November 1, 1952" // cornell.edu.