Карл Людвіг Муфф, з 3 червня 1897 року фон Муфф ( 13 березня 1846, Ройтлінген — 11 березня 1935) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант Вюртемберзької армії.

Біографія Син районного адміністратора Людвіга Муффа та його дружини Емілії, уродженої Штенгель. Карл відвідувала латинські школи в Ройтлінгені, Блаубойрені та Лауффен-на-Неккарі, а також протестантську теологічну семінарію в Блаубойрені. Він вивчав право в Тюбінгені і був членом студентського братства Tübinger Königsgesellschaft Roigel з 1865 року.Tübinger Königsgesellschaft Roigel: Roigelverzeichnis 1929. Kohlhammer Verlag, Stuttgart 1930, S. 20.

4 квітня 1867 року вступив однорічним добровольцем в 1-й піхотний полк «Королева Ольга» в Штутгарті. 10 вересня 1868 року перейшов в піхотний полк «фон Міллер» в Ульмі, з 16 листопада 1868 року — в 3-й єгерський батальйон у Віблінгені. Учасник Французько-прусської війни, включаючи битву при Верті та облогу Парижа. З 6 лютого 1871 року — батальйонний ад'ютант. 15 листопада 1871 року батальйон Муффа був поглинутий 5-м піхотним полком «Король Карл» з Ульма (з 18 грудня 1871 року — 5-й піхотний полк (гренадерський полк «Король Карл») №123). З 1 березня 1872 року — батальйонний, з 1 жовтня 1872 по 30 червня 1876 року — полковий ад'ютант, з 9 лютого 1878 року — командир роти свого полку. З 21 квітня 1890 року — командир батальйону 8-го піхотного полку №126 в Людвігсбурзі. З 27 січня 1895 року — тимчасовий офіцер в штабі гренадерського полку «Король Карл» (5-й Вюртемберзький) №123 в Ульмі, 22 березня затверджений на посаді. З 17 червня 1897 року — командир піхотного полку «Імператор Фрідріх, король Прусський» (7-й Вюртемберзький) №125 в Штутгарті, з 4 червня 1899 року — піхотного полку «Великий герцог Фрідріх Баденський» (8-й Вюртемберзький) №126 в Страсбурзі. З 13 квітня 1901 року — тимчасовий командир 51-ї піхотної бригади (1-ї Королівської Вюртемберзької) в Штутгарті, 18 травня затверджений на посаді. 24 квітня 1904 року звільнений на пенсію.

Після початку Першої світової війни 2 серпня 1914 року призваний на службу і призначений заступником командира 54-ї піхотної бригади (4-й Королівської Вюртемберзької) в Ульмі, а також комендантом полігону Мюнзінген. Займав ці посади до кінця війни.

Сім'я Муфф одружився з Анною Луїзою Айзенбах (1856–1933). У цьому шлюбі народилося двоє синів: Вольфганг (1880–1947), майбутній генерал піхоти вермахту, та Фрідріх Еріх (1881–1948), майор у відставці та директор швейцарського відділу компанії Mercedes-Benz у Цюриху.

Звання

Фенріх портупеї (24 жовтня 1867) Другий лейтенант (10 вересня 1868) Перший лейтенант (6 лютого 1871) Гауптман (9 лютого 1878) Майор (16 серпня 1889) Оберстлейтенант (22 березня 1895) Оберст (17 червня 1897) Генерал-майор (18 травня 1901) Генерал-лейтенант запасу (24 квітня 1904)

Нагороди

Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71 (10 травня 1871) Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 1-го класу з мечами (1871) Вюртемберзька срібна ювілейна медаль (16 червня 1889) Орден Червоного орла 4-го класу (14 серпня 1889) 3-го класу (13 вересня 1899) Хрест «За вислугу років» (Вюртемберг) 1-го класу (25 років; 1892) Орден Вюртемберзької корони лицарський хрест (4 грудня 1895) почесний хрест (3 червня 1897) командорський хрест (25 лютого 1903) Столітня медаль (1 червня 1898) Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний командорський хрест (3 лютого 1899) Орден Церінгенського лева, командорський хрест 2-го класу (13 листопада 1899) Орден Білого Сокола, командорський хрест 1-го класу (28 вересня 1901) Орден Франца Йосифа, командорський хрест із зіркою (Австро-Угорщина; 2 січня 1903) Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), лицарський хрест (14 грудня 1910) Залізний хрест 2-го класу (11 травня 1914) Хрест Вільгельма (Вюртемберг) з мечами (22 жовтня 1915) корона до хреста (5 жовтня 1916)

Примітки

Посилання

Муфф на сайті The Prussian Machine.