Шутинг-брейк () — тип автомобільного кузова, що походить від кінних екіпажів кінця XIX століття, призначених для перевезення мисливців, їхнього спорядження та здобичі. Первісно shooting brake був різновидом мисливського воза, а перші моторизовані транспортні засоби цього типу з'явилися на початку XX століття у Великій Британії, де їх виготовляли як автовиробники, так і незалежні кузовобудівні ательє.
У XIX — на початку XX століття термін brake (або break) означав важку відкриту карету з високим місцем для візника, яку використовували для навчання або «об'їздки» молодих коней. Від цього терміна походить і французький вислів break de chasse, що також позначав мисливський екіпаж.
Після занепаду первісного значення shooting brake як мисливської карети сам термін почали застосовувати до різних автомобільних кузовів. У Великій Британії в 1920–1930-х роках shooting brake став уживатися як синонім estate car (універсала). Згодом у британській англійській мові термін поступово вийшов з ужитку, тоді як у французькій мові слово break закріпилося як позначення кузова універсал.
Починаючи з 1960-х років, визначення терміна shooting brake стало менш чітким і відкритим для інтерпретацій. Його почали використовувати для опису спортивного поєднання дводверного купе та універсала — практичнішої версії спортивного кузова. У 1960-х — на початку 1970-х років низка європейських виробників преміумкласу застосовувала цю назву для спортивних дводверних автомобілів з подовженим дахом і багажним відділенням. Після періоду занепаду з середини 1970-х років термін shooting brake знову набув популярності на початку XXI століття.
Галерея
Примітки