Голокост у Югославії – систематичне і цілеспрямоване переслідування та знищення євреїв на території Югославії у період німецької окупації під час Другої світової війни, частина спільної політики нацистів та їх союзників щодо знищення євреїв. Крім цього, на території Югославії нацисти та їх союзники здійснювали геноцид щодо етнічних сербів та циган.

Із 80 тисяч євреїв, які проживали на території Югославії до війни, загинуло 66 тисяч (82%) .

Специфіка Голокосту в Югославії полягала в тому, що в процесі переслідування та знищення євреїв, крім самої Німеччини, суттєву роль відігравали її союзники-окупанти та місцеві колабораціоністи. Значна кількість євреїв взяла участь в антинацистському опорі .

Євреї у довоєнній Югославії Напередодні війни у Югославії проживало близько 80 тисяч євреїв. Більшість з них проживали у великих містах— по 11 тисяч у Белграді та у Загребі, 10 тисяч у Сараєві та численні громади в Осієку, Б'єловарі та Скоп'є . 60% з них становили євреї- ашкеназі, 40% - сефарди . Більшість югославських євреїв належали до середнього класу. 58% з них займалися торгівлею, фінансовою діяльністю або працювали у сфері транспорту, 13-16% - були чиновниками та представниками вільних професій, 12,7% - були робітниками та ремісниками .

За окремими провінціями кількісна статистика була такою :

Боснія та Герцеговина - близько 14 500 євреїв; Сербія - близько 12 500; Хорватія, Славонія та Срем - близько 25 000; Регіон Бачка, Бараня - близько 16 000; Банат - близько 4200; Словенія, Меджумур'є - близько 1000; Косово - близько 550; Санджак, Далмація, Чорногорія - близько 730; Македонія - 7762.

Окупація та поділ Югославії під час війни З 6 по 18 квітня 1941 року Німеччина, Італія та Угорщина провели проти Югославії військову операцію "Ауфмарш 25" та окупували більшу частину її території, крім Хорватії, яка оголосила про свою незалежність у ході цієї операції.

Югославія припинила існування. Її територія була поділена— північна частина Словенії була включена до складу Німеччини; південна частина Словенії та Далмація - до складу Італії ; Воєводина (Бачка) та північно-західна частина Словенії – до складу Угорщини; більша частина Македонії та східні райони Сербії - до складу Болгарії; Автономний край Косово і Метохія, західні райони Македонії та східні райони Чорногорії – до складу Албанії.

Були утворені нові держави — Незалежна держава Хорватія (включно з Боснією-Герцеговиною ), королівство Чорногорія (у якому трон залишився не зайнятим) і Територія військового командувача в Сербії.

При цьому, Чорногорія була окупована італійськими військами, а Сербія —німецькими, але там було створено місцеві уряди та адміністративно-державні структури, а також збройні сили.

Геноцид в окремих окупованих зонах

Після окупації німецькими військами частини Югославії єврейське майно було конфісковано, самих євреїв використовували на примусових роботах. У серпні 1941 року безліч євреїв Сербії було заарештовано німцями . З жовтня почалися масові розстріли . У листопаді 1941 року євреї Сербії, що залишилися вживих, були зібрані у таборі смерті Саймиште під Белградом і знищені у березні-липні 1942 року у мобільних вантажівках- газвагенах .

Більшість євреїв Хорватії були знищені союзниками нацистів - усташами . 20 із 30 тисяч хорватських євреїв було вбито усташами у таборі смерті Ясеноваць. До кінця жовтня 1941 їх залишилося близько 7 тисяч, згодом вони були відправлені в Аушвіц.

Крім німців та усташів знищенням євреїв у Югославії займалися також мусульмани-албанці з дивізії СС «Скандербег» та мусульмани-боснійці з 13-тої гірської дивізії СС «Ханджар». В угорській зоні окупації в районі Воєводини в січні 1942 року підрозділи угорської армії та поліції почали вбивати євреїв та сербів. 1944 року німці депортували до Освенціма з угорської зони понад 10 тисяч осіб. З 16 тисяч євреїв, що жили в цьому регіоні, загинуло 14 тисяч осіб .

В італійській зоні окупації командування не видавало євреїв для депортації до таборів смерті. На момент капітуляції Італії в 1943 році безліч євреїв втекло з цієї зони на територію, контрольовану партизанами Наро́дно-визво́льної а́рмії Югосла́вії .

У болгарській зоні окупації у північній Македонії проживало близько 8000 євреїв . Цих євреїв за погодженням німців із болгарською владою було депортовано у 1943 році до таборів смерті . 11 березня 1943 року македонські євреї були заарештовані і направлені до транзитного табору в Скоп'є . Одинадцять днів по тому, 165 із затриманих, переважно лікарів, фармацевтів та іноземців було звільнено. Інші були депортовані до табору Треблінка та загинули .

Опір нацистам Після окупації в Югославії широко розгорнувся партизанський рух, значну частину якого складали партизани-євреї. У лавах партизанів боролися 4572 євреї, з них 3000 — у бойових частинах, у тому числі у лавах окремого єврейського батальйону на острові Раб в Адріатичному морі . У лаві перших до югославських партизан приєднався відомий інтелектуал і діяч комуністичної партії Югославії Моше П'яде, який згодом став найближчим помічником революціонера Йосипа Тіто . Десять євреїв отримали орден Народного героя Югославії. Серед них, крім Моше П'яде, були також Ісідор Барух, Павел Горанін, Нісім Албахарі Самуель Лерер, Роберт Домані, Ілля Енгель, Павло Пап, Адольф Штейнбергер та Естер Овадія . Семеро з них відзначені званням посмертно .

Післявоєнна справедливість Після війни багатьох керівників німецької окупаційної влади в Сербії було екстрадовано до комуністичної Югославії для суду, зокрема вищого керівника СС та поліції в Белграді Августа Мейшнера. Милан Недич або покінчив життя самогубством, або був убитий югославською владою 4 лютого 1946 року після того, як американська влада відправила його назад до Югославії для надавання свідчень проти нацистських злочинців.

Кілька лідерів усташів, включаючи Анте Павелича та Андрія Артуковича, втекли через Австрію та Італію до Нового Світу. Павелич жив в Аргентині, поки замах на його життя в 1957 році не змусив його переїхати до Іспанії диктатора Франсіско Франко. Павелич помер в Іспанії в 1959 році. Артукович в'їхав до Сполучених Штатів у 1946 році під фальшивим ім'ям і був депортований у 1953 році. Однак імміграційний суд США в Лос-Анджелесі призупинив рішення про депортацію на тій підставі, що Артукович зіткнеться з політичною дискримінацією як хорват у комуністичній Югославії. Після того, як зміни в імміграційному законодавстві США в 1978 році позбавили Артуковича права на звільнення від депортації, Управління спеціальних розслідувань Міністерства юстиції США розпочало нове провадження щодо депортації в 1979 році. Це провадження тривало, коли Артуковича екстрадували до Югославії в 1986 році. Югославська влада переслідувала його та засудила до смертної кари. Артукович помер у в'язниці невдовзі після цього від природних причин.

Порятунок євреїв Існує інформація про сотні людей, які рятували євреїв і допомагали їм, ризикуючи власним життям. Багато хто з них визнаний праведниками народів світу ізраїльським національним меморіалом Голокосту Яд ва-Шем в Єрусалимі . Таке звання присвоєно жителям Сербії, жителям Хорватії, жителям Боснії, жителям Північної Македонії, жителям Словенії та одному жителю Чорногорії.

Більшість боснійських євреїв, що вижили, врятувалися завдяки тому, що були в партизанських загонах, включаючи Єврейський Рабський батальйон .

Герої-рятівники Діана Будісавлєвич (Diana Budisavljević). Організувала одну з наймасштабніших приватних операцій з порятунку, вивівши близько 10000 дітей (переважно сербських та єврейських) з концтаборів Хорватії.

Іван Вранетич (Ivan Vranetić).17-річний хлопець з Хорватії, який допомагав сотням єврейських біженців знайти притулок у селі Топуско, переносячи хворих і літніх людей на власних плечах.

Вшанування пам'яті

Македонія У вересні 2005 року президент Македонії Бранко Црвенковський, прем'єр-міністр Владо Бучковський, громадські діячі та іноземні дипломати, а також єврейські громади з Ізраїлю, США та Росії взяли участь у церемонії закладки в Скоп'є Меморіального центру Голокосту .

Сербія З 2011 року Сербія стала країною-учасницею Міжнародного альянсу пам'яті про Голокост. Щорічно 27 січня у країні проводяться пам'ятні заходи. У Белграді встановлено кілька меморіальних знаків, а також ведуться роботи з меморіалізації комплексу Саймиште. Інформація про Голокост на території Югославії зазвичай включена до експозиції різних музеїв. У Белграді, Зренянині та Нові Бічеї встановлені так звані « камені спотикання» .

Примітки

Література

Посилання

Holocaust Era in Croatia