«Валерія та її тиждень чудес» () — чехословацький готичний сюрреалістичний фільм 1970 року. Створений Яромілом Їрешем за мотивами однойменного роману Вітеслава Незвала 1935 року.

У фільмі показано тиждень з життя дівчинки Валерії, за який стається низка несподіваних подій. Загадковий чоловік, пов'язаний з минулим її родини, намагається заволодіти сережками Валерії. Дівчинці допомагає юний злодій, з яким вона теж має таємний родинний зв'язок. Усе це відбувається на тлі містичних і еротичних пригод у невеликому місті.

Сюжет Валерія, 13-річна дівчинка, живе зі своєю бабусею Ельзою в місті, що поєднує ренесансні риси з XIX століттям. Коли Валерія одягає сережки матері, вона бачить злодіїв: таємничого чоловіка в чорному, що носить маску тхора, та його поплічника, які шукають ті самі сережки. Валерії сниться гурт дівчат, які купаються в лісовому озері. Констебль у той час краде сережки, але чиясь рука повертає їх наступного дня.

Злодій присилає Валерії листа за допомогою поштового голуба, та пояснює, що це він повернув сережки, а звуть його Орлік. До міста прибувають мандрівні циркові актори та місіонери. Ельза радить онуці звернути увагу на місіонерів. Дівчинка відвідує збори незайманих дівчат, де з проповіддю виступає священник. Пізніше Валерію зустрічає на вулиці переодягнений Констебль і веде до занедбаного будинку. Він показує Валерії вічко, крізь яке видно, що її бабуся таємно зустрічається з Грасіаном — тим самими священником, який вів проповідь. Ельза намагається привернути увагу Грасіана і для цього шмагає себе; але священнику байдуже. Орлік вибиває з-під Констебля драбину, забирає Валерію та каже їй, що Констебль закоханий у неї. Пізніше Констебль зустрічає Ельзу, яка називає його Ріхардом і каже, що кохає його з тих пір, як він спокусив і покинув, коли їй було 17. Ріхард обіцяє повернути їй молодість у обмін на будинок. Орлік з Валерією потай спостерігають за цим, і Орлік дає дівчинці чарівну перлину.

На родинному пікніку Грасіан каже Валерії, що Орлік — її брат, про якого вона не знала. Вночі Грасіан заходить до її спальні та намагається зґвалтувати, але вона ковтає перлину. Священник не може до неї підступитися і йде. Тим часом Ріхард та Ельза пробираються до спальні сусідки Гедвіки. Ельза кусає сусідку за шию та випиває кров, щоб стати знову молодою.

Валерія знаходить Орліка, прикутого Ріхардом до фонтану. Вона звільняє Орліка та відводить його до свого будинку. Валерія зав'язує йому очі, щоб віднадити від романтичних намірів, бо вважає, що вони брат і сестра. Грасіан тим часом виявляється повішений на вікні, його тіло відносять до склепу в підвалі. Там перебуває Ельза, тепер молода вампірка. Ельза представляється далекою кузиною Валерії. Вона намагається вкусити Валерію, потім зв'язує її, кладу до труни і відбирає сережки. Валерія спостерігає як Ельза займається сексом з чоловіком, з якого потім випиває кров, і намагається спокусити Орліка.

Орлік звільняє Валерію, повертає їй сережки, які непомітно вкрав, і освідчується в коханні. Він намагається пояснити, що він не син її батька, а Ріхарда, але Валерія тікає. Вона бачить, що Ріхард помирає, зжалюється і приносить йому живу курку. Той пояснює, що він її батько. Валерія загризає курку та зцілює Ріхарда поцілунком у губи, передаючи кров. Той нападає на неї. Він планує пересадити серце Орліка у Валерію, щоб зробити її безсмертною, але Ельза хоче серце собі. Валерія виявляє, що Грасіан живий, і знаходить прощального листа від Орліка.

Валерія зустрічає Гедвіку, хвору від укусу Ельзи та пригнічену через своє одруження. Вони ховаються в спальні Гедвіки та проводять ніч разом, після чого Гедвіка зцілюється. На вулиці Грасіан розповідає натовпу, що Валерія відьма, яка спокусила його на гріх. Він наказує схопити її та спалити на вогнищі, але Валерія ковтає чарівні сережки, глузує з Грасіана і неушкоджена опиняється вдома.

У крипті, яка тепер стала борделем, Валерія обманом змушує Ріхарда проковтнути одну з сережок, випивши її разом з вином. Це перетворює Ріхарда на тхора, якого застрелює фермер. Валерія возз'єднується з Орліком, який виявляється одним із акторів; потім з Ельзою, яка не пам'ятає, що сталося; а потім з її давно втраченими батьками. Сережки опиняються на мертвому тхорі. Усі танцюють навколо Валерії в лісі, а діви зі сну співають для неї. Зрештою, вона засинає в ліжку в лісі сама.

У ролях

Ярослава Шаллерова — Валерія Гелена Анижова — бабуся Ельза/мати/руда Петро Копржива — Орлік Їржі Примек — Констебль/Ріхард Ян Клюсак — священник Грасіан Карел Енгель — кучер Ондржей Алена Стоякова — Гедвіка Отто Градецький — фермер Єва Ольмерова — покоївка, в титрах не вказана

Сприйняття

Ольга Артем'єва на Collider писала: візуалом та звуком фільм підкреслює прірву між оазисом дитинства і дорослим світом, ворожим до жінок. Кров — важливий символ у фільмі, натякає як на початок менструацій, і фізичне перетворення дівчинки на жінку, так і небезпеку, уособлену у вампірах. Констебль прагне скористатися Валерією, відібрати її життя, як це стається з Гедвікою. Ельза також прагне крові, вона і жертва, і частина жорстокого світу дорослих.

Дж. Гоберман у The New York Times відгукнувся, що більша частина роману пана Незвала — це гібрид творчості Льюїса Керролла, маркіза де Сада та Метью Льюїса. Фільм трохи легший; це не що інше, як сон від початку до кінця. Фільм настільки сповнений знаків та прикмет, що міг би бути слов'янським «Ель Топо». Незважаючи на свою сексуальну цікавість, Валерія існує переважно як протилежність дорослим монстрам — радше комічним, ніж страшним, — які їй загрожують.

Аарон Катлер на Cineaste описав фільм так: «значення подій часто дивовижно незрозумілі, але центральна дія фільму кришталево чітка: молода дівчина стає жінкою». Їреш і його партнерка по сценарію Естер Крумбахова знизили вік Валерії до тринадцяти років із сімнадцяти в романі. Це зробило деякі сцени більш гострими, але більшість лишається за кадром. Еротичні натяки підсилюють ідею, що Валерія існує в конфлікті зі своїм оточенням, де нікому не може довіряти. Протягом сюжету вона переміщується з маргінесу своєї спільноти до її центру, і позбувається страху перед усім, включаючи себе.

Кайл Андерсон на Nerdist відгукнувся: зображення повідомляють більше за слова, що є відмітною рисою сюрреалістичного кіно. Валерія, незачеплена дорослим життям, вже не маленька дівчинка, але було б краще, якби вона залишилася нею. «Валерія та її тиждень чудес» це не фільм жахів, але він використовує візуальну іконографію жанру, щоб передати своє повідомлення: Валерія зустрінеться з різними жахливими людьми, коли стане дорослою.

Примітки