Макс Ланґенган (нар. 21 лютого 1999) — німецький санкар, який виступає за клуб BRC 05 Friedrichroda та національну збірну Німеччини.

Він представляв свою країну на зимових Олімпійських іграх 2022 і 2026 років, а 2026 року став олімпійським чемпіоном в дисципліні одномісні сани.

Кар'єра

Юнацька та юніорська кар'єра На початковому етапі кар'єри Макс Ланґенган успішно виступав на національному рівні, а міжнародний дебют відбувся в січні 2015 року в Кубку світу Youth A. У своєму першому старті в Обергофі він посів друге місце, поступившись лише співвітчизнику Лукасові Ґаєру. У двох наступних гонках сезону здобув відповідно третє та друге місця в Ігльсі й Вінтерберзі. За підсумками лише трьох стартів він завершив сезон на сьомому місті в загальному заліку.

У сезоні 2015—2016 Ланґенган перейшов до юніорського Кубка світу. Після падіння на старті сезону в Ліллегаммері він фінішував третім на трасі в Сігулді, поступившись Даніїлу Лєбєдєву та Йонасу Мюллеру. Впродовж решти сезону він більше не піднімався на подіум, однак жодного разу не фінішував нижче восьмого місця. Того ж сезону Ланґенган уперше виступив на міжнародних змаганнях: посів п'яте місце на чемпіонаті Європи серед юніорів 2016 року в Альтенберзі та шосте — на чемпіонаті світу серед юніорів 2016 року у Вінтерберзі. У загальному заліку юніорського Кубка світу він став шостим.

Сезон 2016—2017 став для Ланґенгана надзвичайно успішним. Він здобув золоту медаль на чемпіонаті Європи серед юніорів 2017 року в одномісних санях, а також виграв золото в командній естафеті разом із Джессікою Тібель та двійкою Ганнес Орламюндер / Пауль Ґубіц. На чемпіонаті світу серед юніорів 2017 року в Сігулді Ланґенган виборов бронзову медаль, поступившись Крістерсу Апарйодсу та Ніко Ґляйршеру. Крім того, він здобув срібло в командній естафеті разом із Тібель та Орламюндером / Ґубіцом, поступившись представникам Росії.

Сезон 2017—2018 став для нього останнім на юніорському рівні. Ланґенган виграв усі старти, у яких брав участь, зокрема два змагання в Обергофі, змагання в Кенігсзеє, по два змагання в Ігльсі та Вінтерберзі. В Ігльсі та Вінтерберзі він ще й здобув перемоги в командній естафеті у складі збірної Німеччини. Змагання у Вінтерберзі водночас були чемпіонатом Європи серед юніорів 2018 року. На чемпіонаті світу серед юніорів 2018 року в Альтенберзі Ланґенган став чемпіоном в одиночних санях, випередивши співвітчизників Давіда Неслера, Пауля-Лукаса Гайдера та Моріца Болльманна. Він також виборов титул у командній естафеті разом із Тібель та Орламюндером / Ґубіцом.

Доросла кар'єра У сезоні 2018—2019 Ланґенган увійшов до складу команди Кубка світу після завершення кар'єри Анді Ланґенгана (який не є його родичем) та Ральфа Паліка. У дебютному старті Кубка світу в Інсбруку він посів 12-те місце. Протягом сезону Ланґенган востаннє виступив на юніорському чемпіонаті світу — в Ігльсі. На трасі в Інсбруку він захистив свій титул, випередивши Бастіана Шульте та Лукаса Ґуфлера в одномісних санях, а також здобув срібло в командній естафеті разом із Шаєнн Розенталь і двійкою Орламюндер / Ґубіц. У Обергофі він повернувся до Кубка світу, фінішувавши 22-м після пропуску етапу в Альтенберзі через участь у юніорському чемпіонаті світу. За підсумками сезону він став восьмим у заліку спринтерського Кубка світу та 17-м у загальному заліку Кубка світу, набравши 300 очок.

На чемпіонаті Європи 2020 року в Ліллегаммері Ланґенган посів 11-те місце. Сезоні 2019—2020 він завершив на дев'ятій позиції в загальному заліу Кубка світу, маючи 462 очки.

У сезоні 2020—2021 Ланґенган уперше в кар'єрі підійнявся на подіум в одномісних санях на трасі в Альтенберзі. У спринтерських змаганнях у Вінтерберзі він здобув першу в кар'єрі перемогу на етапі Кубка світу. На чемпіонаті світу 2021 року в Кенігсзеє він зупинився за крок від подіуму, посівши четверте місце. У загальному заліку Кубка світу він став четвертим — найкращий результат у кар'єрі на той момент.

Сезон 2021—2022 розпочався з чемпіонату Німеччини в Альтенберзі, де Ланґенган виборов срібну медаль в одномісних санях. У командній естафеті разом із Шаєнн Розенталь, Робіном Ґойке та Давідом Ґаммом він здобув бронзу. На першому етапі Кубка світу на олімпійській трасі в Пекіні він утретє в кар'єрі підійнявся на подіум, поступившись Йоганнесу Людвіґу та Феліксу Лоху.

На чемпіонаті світу 2023 року в Обергофі Ланґенган здобув золото в командній естафеті разом із Анною Беррайтер та двійкою Бенекен / Еґґерт, срібло в одномісних санях і бронзу в спринті.

Сезон Кубка світу з санного спорту 2023—2024 Ланґенган розпочав з перемоги на першому етапі в Лейк-Плесіді.

На чемпіонаті світу з санного спорту 2024 він виборов золоті медалі в дисциплінах одномісні сани та командна естафета, а також срібло в дисципліні спринт.

Результати в санному спорті

Чемпіонати світу 9 медалей — (6 золотих, 2 срібні, 1 бронзова) РікВік Одномісні сани Спринт Командна естафета Змішані одномісні Сочі 2020 20 21-ше 23-тє — rowspan=4 Кенігзее 2021 21 4-те 6-те — Обергоф 2023 23 Срібло Бронза Золото Альтенберг 2024 24 Золото Срібло Золото Вістлер 2025 25 Золото Золото Золото

Кубок світу Сезон Одномісні сани Спринт Командна естафетаОчкиЗагальнийОдномісні саниСпринт123456789123123456 2018—2019 12 – 16 14 15 15 – 22 10 6 14 13 – – – – – – 17-те 8-ме 2019—2020 12 9 11 6 12 11 12 7 7 10 8 9 – – – – – – 462 9-те 4-те 2020—2021 112 9 11 7 10 5 82 111 5 – – – – – 637 4-те 5-те 4-те 2021—20223 4 71 – 10 72 7 4 – 8 – –1 – – – 599 7-ме 5-те 13-те 2022—2023 – – –211111– –1 – –2212 6853-тє3-тє 11

Примітки

Посилання

Макс Ланґенган at the Bob und Schlittenverband Deutschland (archived)