У гавайській міфології, Лаіеікаваї (Lāʻie-i-ka-wai) та її сестра-близнючка Лаіелохелохе були принцесами, народженими в Лає, Оаху.
Їх розлучили та сховали від їхнього батька-вождя, який наказував вбивати всіх своїх дочок при народженні, оскільки хотів, щоб первістком був син. Лаіеікаваї сховали в печері, до якої можна було потрапити, лише пірнувши у водойму під назвою Вайапука. Незабаром стало відомо, що поблизу мешкає особа королівського походження, оскільки над її печерним житлом з'являлася характерна райдуга.
Її бабуся Вака таємно намагалася переправити її до Паліулі, Пуна, на острові Гаваї. По дорозі туди чутки про її красу поширилися по всіх островах. Айвохікупуа, вождь з острова Кауаї, вирішив добитися її. У її домі в Паліулі за Лаіеікаваї доглядали надприродні птахи, такі як ііві-полена. Кажуть, вона могла літати на крилах птахів.
У той час як інші королівські особи на Гаваях мали лише накидки та плащі з пір'я, у Лаіеікаваї був будинок, зроблений зі священного пір'я. Після низки нещасть вона стала відома як Кавахінеліула («жінка сутінків»).
У 1863 році С. Н. Халеоле опублікував історію цієї постаті в Гавайському романі про Лаіеікаваї, першому художньому літературному творі, створеному корінним гавайцем.
Примітки
Подальше читання Повний текст