Сігішоара () — місто у Центральній Румунії на р. Тирнава-Маре у повіті Муреш. Населення 23,9 тис. мешканців (2021).
Історія
Сігішоара відома в історії також під німецькою назвою Шесбург () та угорською — Шегешвар (Segesvár). Назву Сігішоара місто отримало 1435 р. Місто заснували німецькі колоністи із Саксонії. Перша документальна згадка про місто датується 1280 р.Велика радянська енциклопедія Вони побудували на пагорбі середньовічну фортецю, кілька храмів та всесвітньовідому Годинникову вежу.
У XIV ст. Шесбурґ став вільним містом, а у XVI ст. — одним із найрозвиненіших торгівльно-ремісничих міст Східної Європи, маючи 15 ремісничих цехів. У XV ст. у місті випускав свою монету вигнаний з Волощини господар Влад III Дракула, який до речі, тут і народився Румунія: Сігішоара, розташована в самому серці Трансильванії, – місто, яке варто побачити та провів юнацькі роки. У 1631 р. тут було обрано на угорський престол трансильванський князь Юрій Ракоці. Нижню частину міста було знищено землетрусом 1668 року та пожежею 1676 р., але впродовж наступного століття відбудовано наново.
У 1849 р. угорські повстанці зазнали нищівної поразки від російської армії під Сігішоарою. Серед загиблих у бою були генерал-майор Скарятин та видатний поет Шандор Петефі. У XIX ст. пам'ять про них увічнено встановленими пам'ятниками.
Господарство Текстильна та швейна (близько 50 % промислової продукції міста), скло-порцелянова (20 %), харчова (17 %), машинобудівна (11 %) промисловість. Підприємства з виробництва будматеріалів, деревообробки та поліграфічні.
Пам'ятки архітектури кам'яні укріплення (13-14 ст.) із воротами та вежами, також Вежа із годинником висотою 64 м; готичні «монастирська» (13 ст.) та «нагорна» (14—15 ст.) церкви; міська забудова 17-18 ст.
Світова спадщина ЮНЕСКО Історичний центр міста Сігішоари було визнано 1999 року об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО за двома критеріями:
ІІІ — центр міста є видатною пам'яткою культури так званих трансильванських саксонців, культури, що зникла за 850 років та продовжує існувати крізь свої архітектурні пам'ятки, що і донині збереглись; V — давнє місто-фортеця Сігішоари є видатним прикладом міста, започаткованого на межі латинської культури Центральної Європи та православно-візантійської культури південно-східної Європи.http://whc.unesco.org/en/list/902/
Населення За даними перепису населення 2021 року у місті проживали 23 927 осіб.
Національний склад населення міста: Національність Кількість осіб Відсоток румуни 15 717 65,7 % угорці 3 008 12,6 % роми 702 2,9 % німці 231 1,0 % українці 7 <0,1 % євреї 3 <0,1 % інші народи 30 0,1 % Також у місті проживають турки, болгари, італійці, чехи, поляки, вірмени та албанці, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.
Рідною мовою назвали: Мова Кількість осіб Відсоток румунська 16 333 68,3 % угорська 3 056 12,8 % німецька 205 0,9 % ромська 37 0,2 % українська 5 <0,1 % інша мова 30 0,1 % Також рідною мовою називали турецьку, російську, словацьку, болгарську, італійську, грецьку, вірменську, албанську та їдиш, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.
Склад населення міста за віросповіданням: Релігія Кількість осіб Відсоток православні 14 994 62,7 % реформати 1 497 6,3 % римо-католики 979 4,1 % унітарії 600 2,5 % п'ятдесятники 215 0,9 % баптисти 154 0,6 % греко-католики 151 0,6 % лютерани 127 0,5 % свідки Єгови 121 0,5 % євангелісти аугсбурзького сповідання 113 0,5 % інша релігія 102 0,4 % адвентисти 94 0,4 % не релігійні 82 0,3 % євангелісти 73 0,3 % атеїсти 65 0,3 % євангельські християни 40 0,2 % агностики 16 <0,1 % старообрядці 9 <0,1 % мусульмани 8 <0,1 % православні (сербська церква) 6 <0,1 % Також у місті проживають іудеї та вірмено-григоріанці, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.
Відомі мешканці міста Влад III Дракула Герман Оберт (Hermann Oberth) — один із «батьків» ракетної техніки та космонавтики, поруч із Ціолковським та Робертом Годдардом. Фрідріх Грюнангер — австрійський архітектор. Раду Война — румунський гандболіст, призер олімпійських ігор 1972, 1976 та 1980 рр. Йоган-Міхаель Акнер — археолог, досліджував історію Трансильванії.
Міста-побратими Кішкунфеледьгаза, Угорщина Дінкельсбюль, Німеччина Баден, Швейцарія Блуа, Франція Читта-ді-Кастелло, Італія Замостя, Польща
Галерея
Примітки