Карл Да́рлоу (; нар. 8 жовтня 1990) — професійний футболіст, воротар клубу Манчестер Юнайтед та національної збірної Уельсу.

Дарлоу є вихованцем академій «Астон Вілли» та «Ноттінгем Форест», і був переведений до першої команди «Ноттінгем Форест» у 2010 році. Після чотирьох сезонів у «Форесті», Дарлоу підписав контракт з Ньюкасл Юнайтед у серпні 2014 року, і одразу був відправлений назад в оренду до «Фореста» до кінця того сезону. Протягом своєї кар'єри в «Ньюкаслі» він також грав в оренді за Ньюпорт Каунті та «Волсолл». Після дев'ятирічної кар'єри в «Ньюкаслі», Дарлоу назавжди приєднався до іншого англійського клубу «Лідс Юнайтед» у липні 2023 року, але більшу частину своєї кар'єри в клубі поступався місцем Іллану Мельє, перш ніж тимчасово здобув місце в основі в середині 2025 року.

Дарлоу є онуком колишнього нападника збірної Уельсу Кена Ліка, який був у складі валлійської збірної на Чемпіонаті світу 1958 року, і тому мав право представляти як Англію, так і Уельс на міжнародному рівні. Незважаючи на бажання грати за Англію, він не був обраний до жодної з англійських збірних, і у вересні 2024 року змінив свою футбольну приналежність, щоб представляти Уельс, отримавши свій перший виклик до валлійської збірної та дебютувавши в тому ж місяці.

Клубна кар'єра

Ноттінгем Форест Через кілька тижнів після звільнення з «Астон Вілли» у віці 16 років, тренер воротарів «Вілли» Ерік Стіл порекомендував Дарлоу «Ноттінгем Форесту», і його зарахували до їхньої академії. Після вражаючих виступів у резервній команді Дарлоу отримав місце на лаві запасних, де провів більшу частину сезону 2010–11. Його дебют відбувся проти «Крістал Пелес» в останній день сезону 2010–11, коли він вийшов на заміну замість Лі Кемпа. «Редс» виграли матч з рахунком 3:0, що забезпечило їм місце у плей-оф.

Оренда в «Ньюпорт Каунті»

У березні 2012 року Дарлоу на місяць приєднався до клубу Національної ліги Ньюпорт Каунті в оренду. Він дебютував за клуб у домашній перемозі 1:0 над «Гейтсхедом».

Оренда в «Волсолл» 21 вересня 2012 року Дарлоу приєднався до «Волсолла» в оренду на один місяць. Перебуваючи там, він підписав новий трирічний контракт з материнським клубом «Форест», який утримував його до 2015 року. 22 жовтня його оренда у «Волсоллі» була продовжена до 22 грудня 2012 року, але «Форест» відкликав його через чотири дні, щоб замінити травмованого воротаря «Фореста» Дімітара Євтімова.

1 січня 2013 року Дарлоу знову приєднався до «Волсолла» в оренду на один місяць, з можливістю продовження оренди до кінця сезону. Однак 10 січня його знову відкликали до «Фореста», після того, як першому воротарю Лі Кемпу повідомили, що він може покинути клуб на правах вільного агента.

Повернення до «Фореста»

12 січня 2013 року він дебютував у лізі за «Форест» у перемозі 2:1 над «Пітерборо Юнайтед» і завершив сезон 2012–13 з 20 матчами в лізі за клуб. 23 серпня 2013 року Дарлоу підписав новий чотирирічний контракт і став першим воротарем тренера Біллі Девіса, незважаючи на прихід Доруса де Вріса влітку.

9 серпня 2014 року Дарлоу підписав довгостроковий контракт з клубом Прем'єр-ліги Ньюкасл Юнайтед за нерозголошену суму. В рамках угоди він та його товариш по команді Джамал Ласеллс були негайно відправлені в оренду до «Фореста» на сезон 2014–15.

Ньюкасл Юнайтед

Він дебютував за клуб Прем'єр-ліги Ньюкасл Юнайтед 25 серпня 2015 року в матчі Кубка ліги проти «Нортгемптон Таун», який «Ньюкасл» виграв з рахунком 4:1. Він дебютував у Прем'єр-лізі 28 грудня проти «Вест-Бромвіч Альбіон» як пізня заміна, після того, як основний воротар Роб Елліот був змушений знятися через хворобу; «Сороки» програли матч 1:0 після того, як Дарлоу пропустив удар головою Даррена Флетчера між руками. Після травми Елліота, яка завершила його сезон, під час міжнародної перерви, Дарлоу був змушений зайняти місце у воротах «Ньюкасла» на останні вісім матчів, коли вони намагалися уникнути вильоту. 30 квітня 2016 року Дарлоу відбив пенальті від Йоана Кабая у перемозі 1:0 у Прем'єр-лізі проти «Крістал Пелес». однак «Ньюкасл» вилетів 11 травня після перемоги суперників «Сандерленда» над «Евертоном».

Дарлоу розпочав сезон 2016–17 у конкуренції з літнім новачком Матцом Селсом за місце в основі на сезон Чемпіоншипу, яку Дарлоу програв. Дарлоу зіграв у перших двох матчах Кубка ліги «Ньюкасла» проти «Челтенгем Таун» та «Вулвергемптон Вондерерз», зберігши ворота «сухими» в обох матчах. 28 вересня 2017 року Дарлоу вперше вийшов у старті в Чемпіоншипі в цьому сезоні, замінивши Селса в матчі проти «Норвіч Сіті», який завершився перемогою 4:3. Він став першим воротарем клубу під керівництвом Рафаеля Бенітеса, випередивши Елліота, Селса та Фредді Вудмана. Дарлоу провів 34 матчі, зберігши 13 «сухих» ігор у сезоні 2016–17, коли «Ньюкасл» повернувся до Прем'єр-ліги як переможець Чемпіоншипу. Дарлоу конкурував з Елліотом у сезоні 2017–18 за місце першого воротаря в Прем'єр-лізі, провівши 12 матчів, однак обидва втратили свої місця в команді, коли в січні 2018 року був підписаний в оренду Мартін Дубравка.

Після початку сезону 2018–19 як другий воротар за Дубравкою, Дарлоу провів свій перший і єдиний матч у цьому сезоні в Кубку EFL 29 серпня 2018 року, коли він вийшов у старті в поразці 3:1 від свого колишнього клубу «Ноттінгем Форест». 11 вересня 2020 року він підписав п'ятирічне продовження контракту, яке утримає його в клубі до червня 2025 року.

Оренда в «Галл Сіті» 31 січня 2023 року Дарлоу приєднався до клубу Чемпіоншипу Галл Сіті в оренду до кінця сезону 2022–23. Умови його оренди означали, що Дарлоу не можна було відкликати, незважаючи на те, що «Ньюкасл» зіткнувся з дефіцитом воротарів перед фіналом Кубка EFL 26 лютого. Він дебютував за «Галл» 25 лютого в гостьовій поразці 1:0 від «Бристоль Сіті».

Лідс Юнайтед 29 липня 2023 року Дарлоу приєднався до клубу Чемпіоншипу Лідс Юнайтед за трирічним контрактом на нерозголошену суму. Він дебютував за клуб 9 серпня в перемозі 2:1 у Кубку EFL над «Шрусбері Таун». 5 квітня 2025 року в матчі проти «Лутон Таун» Дарлоу вийшов у старті за «Лідс» у нічиїй 1:1, замінивши Іллана Мельє на позиції першого воротаря. Він продовжував виходити в старті у всіх матчах «Лідса», що залишилися, в їхньому успішному поверненні до Прем'єр-ліги, і був високо оцінений за свої виступи.

Манчестер Юнайтед У липні 2026 року Дарлоу став голкіпером у ФК «Манчестер Юнайтед». Він погодився на статус резервного, який зможе підстрахувати Сенне Ламменса.

Кар'єра у збірній Крім Англії, Дарлоу мав право представляти Уельс, оскільки його дід Кен Лік, колишній нападник збірної Уельсу, народився в Інісибулі. Футбольна асоціація Уельсу підтвердила, що Дарлоу відхилив запрошення до складу валлійської збірної на товариський матч проти Австрії 6 лютого 2013 року.

Тодішній тренер збірної Уельсу Раян Гіггз звернувся до Дарлоу в березні 2018 року з пропозицією включити його до складу збірної Уельсу. Дарлоу відповів, що наразі зосереджений на поверненні місця в основному складі «Ньюкасла». У листопаді 2020 року Дарлоу заявив про своє бажання грати за Англію, сказавши: «Це те, чого ти хочеш з дитинства» і «[Він] нічого не хотів би більше». Однак у вересні 2024 року Дарлоу вперше був викликаний до національної збірної Уельсу на матчі Ліги націй проти Туреччини та Чорногорії. Він дебютував за Уельс 9 вересня 2024 року, вийшовши в старті в перемозі 2:1 над Чорногорією.

Статистика кар'єри

+ Матчі та голи за клубами, сезонами та змаганнямиКлубСезонЛігаКубок АнгліїКубок лігиІншіЗагаломДивізіонІгриГолиІгриГолиІгриГолиІгриГолиІгриГолиНоттінгем Форест2010–11Чемпіоншип10000000102012–13Чемпіоншип2000010—2102013–14Чемпіоншип4302000—4502014–15Чемпіоншип4200020—440Загалом10602030001110Ньюпорт Каунті (оренда)2011–12Національна ліга80——0080Волсолл (оренда)2012–13Перша ліга9000—10100Ньюкасл Юнайтед2015–16Прем'єр-ліга900010—1002016–17Чемпіоншип3400020—3602017–18Прем'єр-ліга1001010—1202018–19Прем'єр-ліга000010—102019–20Прем'єр-ліга005010—602020–21Прем'єр-ліга2500010—2602021–22Прем'єр-ліга800000—802022–23Прем'єр-ліга000010—10Загалом8606080001000Галл Сіті (оренда)2022–23Чемпіоншип1200000—120Лідс Юнайтед2023–24Чемпіоншип200020—402024–25Чемпіоншип702010—100Загалом90203000140Всього за кар'єру231080160102550

Досягнення «Ньюкасл Юнайтед» Чемпіоншип: 2016–17

«Лідс Юнайтед» Чемпіоншип: 2024–25

Примітки

Посилання

Профіль на сайті «Ноттінгем Форест»