Національний парк Доломіті-Беллунезі ( ) — національний парк в Альпах, розташований на півночі Італії в області Венето.

Історія За ініціативою місцевих екологічних асоціацій на чолі з Летицією Ніколетті , Франческо Соммавіллою та Вірджиніо Ротеллі у 1988 році було заплановано створення Національного парку Беллуно Доломіти , яке було реалізовано у 1990 році постановою Міністерства охорони навколишнього середовища.

Географія Територія парку знаходиться в Доломітових Альпах біля муніципалітетів Беллуно та Фельтрі, на відстані менше 100 км від Венеції.

Опис Парк розташований на висоті 412 — 2565 м над рівнем моря, тому відрізняється великою різноманітністю природних екосистем та ландшафтів.

У парку знаходяться гірські масиви Ветте Фельтріне, Чимонега, Монті-дель-Соле. Найвища точка парку – гора Ск'яра заввишки 2565 м над рівнем моря, друга за висотою – гора Тальвена (2542 м).

Територією парку протікають гірські річки Кордеволе, Міс, Каораме, Ардо, Прампера. До створення парку були побудовані греблі, внаслідок чого утворилися штучні озера: Міс на однойменній річці та Стуа на річці Каорамі.

Національний парк Доломіті-Беллунезі входить до списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО .

Флора та фауна Значну частину території парку займають букові ліси. З хвойних порід присутні ялина, ялиця, модрина і сосни ( звичайна і чорна ). Вище зони лісів починаються зарості рододендронів та альпійські луки.

У парку представлено 56 видів ссавців, серед яких:

копитні (сірна, європейська косуля, благородний олень, європейський муфлон); хижі (вовк, борсук, європейський бурий ведмідь, звичайна рись, лісова куниця, горностай, середньоєвропейський лісовий кіт); гризуни (звичайна білка, альпійський бабак ); 16 видів кажанів.

На території парку гніздяться 116 видів птахів, серед яких:

14 видів денних хижаків (у тому числі беркут, яструб великий, боривітер звичайний); 6 видів нічних хижаків (у тому числі пугач палеарктичний, сова сіра, сич волохатий, гороб'ячий сич); 5 видів курячих (тетерук євразійський, глушець білодзьобий, орябок, європейський кеклик, куріпка тундрова); Пронурок білововий; Одод; Деркач лучний; стінолаз; Жовна чорна.

У річках, що протікають у парку, водиться бабець європейський і форель мармурова .

Кодекс Беллуненс «Кодекс Беллуненс» – це ілюстрований збірник трав, складений між Фельтре та Беллуно на початку 15 століття. Зберігається в Британській бібліотеці в Лондоні та зображує з чудовими кольоровими ілюстраціями понад 200 рослин, зібраних у горах, які зараз входять до складу Національного парку Доломітові Альпи – Беллунезі.

Найдовша печера у Венето На території парку є плато Ерера-Брендол-П'яні-Етерні, що є одним з найкрасивіших та найприродніших місць у парку завдяки своїм карстовим глибоким і вражаючим печерам і ущелинам.

Нагороди та визнання Національний парк Доломіті-Беллунезі (Il Parco Nazionale delle Dolomiti Bellunesi) — це не лише заповідна зона з унікальною природою, а й зразок успішного управління, що підтверджується численними міжнародними та національними нагородами.

Найвищим визнанням для парку стало включення Доломітових Альп до списку Світової спадщини ЮНЕСКО у 2009 році. Парк є важливою частиною цього об'єкта, оскільки він охороняє найбільш дикі та недоторкані південні ділянки гірського масиву, що мають виняткову геологічну та ландшафтну цінність.

Парк одним із перших в Італії отримав Європейську хартію сталого туризму в охоронюваних територіях. Це престижне визнання від Федерації EUROPARC підтверджує, що управління парком базується на балансі між захистом екосистем та розвитком екологічного туризму.

Примітки

Див.також

Список національних парків Італії

Посилання

https://www.dolomitipark.it/ http://www.parks.it/parco.nazionale.dol.bellunesi/