Юсиф (Юсуф) Ібад-огли Касимов (Гасимов) (, місто Сальяни Джеватського повіту Бакинської губернії, тепер Азербайджан — , місто Баку, тепер Азербайджан) — радянський діяч, 2-й секретар ЦК КП(б) Азербайджану, 2-й секретар Східно-Сибірського обласного комітету ВКП(б). Неодноразово обирався членом Бакинського комітету та ЦК КП(б) Азербайджану, членом Закавказького крайового комітету ВКП(б), а також членом Центрального виконавчого комітету (ЦВК) Азербайджанської РСР, ЦВК Закавказзя та ЦВК СРСР. Депутат Верховної ради Азербайджанської РСР.

Життєпис Народився в родині ремісника. У 1912 році закінчив повітове двокласне училище в місті Сальянах. У 1917 році закінчив Закавказьку вчительську семінарію в місті Горі Тифліської губернії, народний вчитель.

У березні 1917 — березні 1918 року — вчитель початкової школи в Сальянах. У 1917 році вступив до Тифліського вчительського інституту, але навчання не закінчив.

У березні 1918 року став членом більшовицької організації «Гуммет» (член РКП(б) з березня 1918 року).

З березня до вересня 1918 року — член більшовицької революційної трійки та секретар надзвичайного комісара в Сальянах. У 1918 році входив до складу більшовицького революційного загону та брав участь у ліквідації збройних виступів загонів землевласників у Мугані.

У вересні 1918 року, після того як Сальяни були окуповані турецькими військами, Касимов перейшов до підпільної діяльності, до листопада 1918 року не працював.

У листопаді 1918 — квітні 1920 року — викладач вчительської семінарії міста Казах Єлизаветпольської губернії, де проводив революційну роботу.

Після окупації Червоною армією Азербайджану, у квітні 1920 року повернувся до Сальян, де до лютого 1922 року працював завідувачем Сальянського повітового відділу народної освіти. Також був призначений головою Сальянського повітового революційного комітету.

У 1922 році відряджений на партійну роботу до міста Баку. З лютого до серпня 1922 року працював завідувачем відділу агітації та пропаганди Балаханського районного комітету АКП(б).

У серпні 1922 — вересні 1924 року — секретар Сабунчинського районного комітету АКП(б) міста Баку.

У вересні 1924 — лютому 1928 року — завідувач організаційно-інструкторського відділу Бакинського міського комітету АКП(б).

У березні 1927 (лютому 1928) — серпні 1929 року — 3-й секретар ЦК АКП(б). Був водночас редактором газети «Комуніст» та журналу «Більшовик» (азербайджанською).

З вересня 1929 до травня 1930 року працював відповідальним інструктором ЦК ВКП(б) у Москві.

Після повернення до Азербайджанської РСР з травня до жовтня 1930 року був секретарем Нуха-Закатальського окружного комітету АКП(б)

У листопаді 1930 — травні 1931 року — 2-й секретар ЦК КП(б) Азербайджану.

З 1931 до 1937 року працював у місті Ленінграді. З травня 1931 до червня 1933 року — секретар партійного комітету Ленінградського заводу «Електросила». У червні 1933 — січні 1934 року — завідувач організаційного відділу Смольнинського районного комітету ВКП(б) міста Ленінграда.

У січні 1934 — січні 1936 року — 1-й секретар Смольнинського районного комітету ВКП(б) міста Ленінграда.

У січні 1936 — травні 1937 року — 1-й секретар Ленінського районного комітету ВКП(б) міста Ленінграда.

У травні — червні 1937 року — 1-й секретар Красногвардійського районного комітету ВКП(б) міста Ленінграда.

22 червня — вересень 1937 року — в.о. 2-го секретаря Східно-Сибірського обласного комітету ВКП(б). Цей період відзначений входженням до складу «особливої ​​трійки», створеної за наказом НКВС СРСР від 30 липня 1937 року №у 00447. Брав участь в організації сталінських репресій.

29 вересня 1937 року заарештований органами НКВС СРСР, виключений із партії. З вересня 1937 до вересня 1939 року перебував під слідством у Москві. Звинувачувався за статтями 58-1а, 58-8, 58-11 Карного кодексу РРФСР, як «учасник антирадянської організації правих у Ленінграді». За сталінськими списками від 19 квітня 1938 року підлягав «вищій мірі покарання», проте, 14 травня 1939 року засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР до 20 років виправно-трудових таборів.

З вересня 1939 до вересня 1940 року перебував в Орловській в'язниці ГУДБ НКВС СРСР. У вересні 1940 — грудні 1949 року — ув'язнений, десятник, брокер, завідувач камери схову Краслагу НКВС (МВС) СРСР у місті Канську та на станції Решети Красноярської залізниці.

З січня 1950 до березня 1955 року сидів в Олександрівській особливій в'язниці МВС СРСР у селі Олександрівське Кіровського району Іркутської області.

З березня до 20 квітня 1955 року перебував в Бутирській в'язниці МВС СРСР у Москві.

20 квітня 1955 року звільнений з ув'язнення, до вересня 1955 року проживав у Москві, не працював.

4 липня 1955 року реабілітований постановою КДБ Азербайджанської РСР за відсутністю складу злочину. 22 липня 1955 року рішенням КПК при ЦК КПРС відновлений в членах КПРС.

Переїхав до Баку. До 15 листопада 1957 року — завідувач відділу адміністративних, торгових, фінансових та планових органів ЦК КП Азербайджану.

Раптово помер 15 листопада 1957 року в місті Баку. Похований на Алеї почесного поховання в Баку.

Примітки

Джерела Касимов Юсуф Ибад оглы Касимов Юсуф Ибад оглы Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва, РОССПЭН, 2016.