Директи́ва про енергоефекти́вність кінце́вого спожива́ння та енергети́чні послу́ги (Директива EPS) встановила ціль, якої всі держави-члени ЄС повинні досягти та продемонструвати економію енергії кінцевим споживанням у розмірі дев'яти відсотків до 2016 року порівняно із середнім споживанням енергії кінцевим споживанням за 2001–2005 роки. Однак, цифра в дев'ять відсотків не була юридично обов'язковою метою, а лише орієнтиром. Держави-члени не могли бути подані до суду Європейського Суду Справедливості, якщо вони не досягли відповідної мети, а лише якщо вони не продемонстрували жодних серйозних зусиль для її досягнення.
Кінцева економія енергії мала бути досягнута в усіх секторах споживання за рахунок енергетичних послуг та заходів енергоефективності з боку попиту. Директива дозволяла державам-членам вибирати між різними інструментами для підвищення енергоефективності та сприяння розвитку ринку енергетичних послуг.
Цю директиву було замінено Директивою про енергоефективність 2012/27/ЄС від 25 жовтня 2012 року, хоча деякі важливі елементи були включені до нової директиви.
Підтвердження заощаджень Держави-члени ЄС повинні були подати Європейській комісії три послідовні Плани дій з енергоефективности 30 червня 2007, 2011 та 2014 років, в яких викладено їхню політику щодо імплементації директиви (стаття 14). Європейська комісія за допомогою комітету, створеного відповідно до статті 16 (процедура комітології) директиви, розробила гармонізовану модель для вимірювання та розрахунку енергозбереження.
Посилання
Директива 2006/32/ЄС Gesetz über Energiedienstleistungen und andere Energieeffizienzmaßnahmen Nationaler Energieeffizienz-Aktionsplan (EEAP) der Bundesrepublik Deutschland
Österreichische Energieeffizienz-Monitoringstelle Österreichische Energieagentur – Austrian Energy Agency
Примітки