Директи́ва про спі́льну систе́му пода́тку на до́дану ва́ртість — нормативно-правовий акт Європейського Союзу, який встановлює єдину систему податку на додану вартість у Європейському Союзі (ЄС).

Мета Для створення Єдиного європейського ринку в рамках Європейського Союзу держави-члени повинні застосовувати законодавство щодо оподаткування, яке не спотворює та не перешкоджає вільному руху товарів і послуг. З цією метою директива гармонізує національне законодавство щодо податку на додану вартість, встановлюючи стандартизовану систему ПДВ.

Основна концепція

Відповідно до статті 1 у Європейському Союзі діє єдина система ПДВ, що передбачає застосування загального податку на споживання, пропорційного ціні товарів і послуг, незалежно від кількості операцій у процесі виробництва та збуту. Податкове зобов’язання виникає за кожною операцією постачання, при цьому платник має право на віднесення сум вхідного ПДВ до податкового кредиту.

У статті 132 Директиви визначено перелік операцій, які підлягають обов’язковому звільненню від ПДВ (зокрема у сфері охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення, культури та діяльності неприбуткових організацій).

Держави-члени повинні дотримуватися системи податку на чисту додану вартість на всіх етапах з відрахуванням вхідного податку. У цій системі ПДВ сплачується на кожному етапі ланцюжка створення вартості, але підприємства можуть відраховувати ПДВ, сплачений за їхні вхідні дані, як вхідний податок у податкових органів. Це гарантує, що продукт не обтяжується ПДВ під час його виробництва. Тільки коли кінцевий споживач або підприємство, яке не має права на відрахування вхідного податку, купує продукт, сума ПДВ залишається в державній скарбниці.

Поправки Після досягнення Радою угоди щодо змін у грудні 2021 року, змінена директива набула чинності у квітні 2022 року. Вона передбачає стандартну ставку податку не менше 15% та знижену ставку податку не менше 5%. Повне звільнення від податків можливе лише в певних сферах, включаючи та інші товари для задоволення основних потреб.

Імплементація

Австрія Національне впровадження в Австрії було здійснено через Закон про податок на додану вартість 1994 року.

Німеччина Директива про ПДВ була транспонована в національне законодавство Німеччини через Закон про ПДВ.

Україна Низка положень Директиви 2006/112/ЄС імплементовано до Податкового кодексу України. Міністерством фінансів України було отримано висновок від Генерального директорату з питань податків та митного союзу Європейської комісії щодо імплементації Директиви 2006/112/ЄС з підтвердженням, що українське податкове законодавство з питань оподаткування податком на додану вартість у цілому відповідає законодавству ЄС (лист від 25 січня 2021 року № Ares (2021) 592349).

Водночас низка положень ПК України потребують змін та уточнень для досягнення повної відповідності вимогам Директиви 2006/112/ЄС. Зокрема, потребує перегляду перелік чинних податкових пільг та випадки застосування зниженої ставки ПДВ і скасування тих, які не є обов’язковими в ЄС, питання оподаткування операцій, що здійснюються на ринку електричної енергії, узгодження існуючої в Україні системи адміністрування ПДВ з вимогами відповідних Регламентів, які регулюють процедури адміністрування ПДВ та функціонування відповідних систем в країнах-членах ЄС.

Див. також

Імплементаційний регламент Ради (ЄС) № 282/2011 Import One-Stop Shop

Посилання

Інформація щодо податку на додану вартість від Європейської комісії

Примітки