«Сын мой! Ты видишь долю мою... Громи фашистов в святом бою!» () — 1942 року (перевиданий у 1943 роціСын мой! Ты видишь долю мою... Громи фашистов в святом бою! — Худож. Ф. Антонов. — 2-е изд. — М.-Л., «Искусство» , 1943. — 60×44 см. — 30 000 экз. — 60 к. — В красках.), створений художником у період Другої світової війни. Зразок агітаційної графіки, що поєднуює тему народного страждання з прямим закликом до боротьби проти нацистської Німеччини.

Опис

У центрі композиції зображено постать старої матері в зруйнованому селі. Її образ індивідуалізований і наближений до станкового портрета. Текст плаката подано як безпосереднє звернення до сина-вояка: «».

Фігура матері композиційно виділена монументально, проте трактування образу має драматично-жанровий характерСуздалев П. К. Советское искусство в период Великой Отечественной войны и первые послевоенные годы. — М.: Изд-во Акад. художеств СССР, 1963. — С. 57..

Художні особливості Мистецтвознавці відзначають, що у плакатах Антонова простежується принцип композиційного мислення, близький до творів Дементія Шмаринова, однак Антонов менш послідовно прагне до узагальнення образу. У цьому творі характер сивоволосої матері подано індивідуалізовано, що надає плакату рис станкового живопису.

Інтонація плаката має інтимний характерГрафика // Веймарн Б. В. (ред.) Советское изобразительное искусство. 1941—1960. — Москва: Издательство «Искусство», 1981. — С. 149.: текст звернення вкладено в уста зображеної жінки, що створює ефект особистої розмови матері з сином. Водночас образ може сприйматися узагальнено — як уособлення «стражденної Батьківщини».Михайлов Н. Плакат // История русского искусства: [В 13-ти томах] / Под общей редакцией академика И. Э. Грабаря, члена-корреспондента АН СССР В. Н. Лазарева и члена-корреспондента Академии художеств СССР В. С. Кеменова; Академия наук СССР, Институт истории искусств. — Москва: Издательство Академии наук СССР; «Наука», 1953—1969. — Том XIII (дополнительный) / Редактор тома Г. А. Недошивин. — 1964. — 405 с., л. ил.: ил., портр. — С. 30.

Емоційний лад підпорядкований темі безпорадності та жаху перед злочинами ворога; розгубленість і благання старої жінки передано з психологічною точністюСоветские плакатисты — фронту: [Альбом] / Г. Л. Демосфенова. — М.: Искусство, 1985. — 207 с.: цв. ил.; 29. — 10000 экз. — С. 42..

Тематика та ідейний зміст Плакат належить до групи воєнних творів, у яких тема людського горя й страждання поєднується із закликом до помсти. Подібні мотиви виявлялися також у плакатах Шмаринова ( тощо).

Тема народного страждання в радянському плакаті початку 1940-х років тісно перепліталася з темою Батьківщини, представленої в образі жінки, що закликає до героїчної боротьби або звертається по допомогу до воїнів. Плакат Антонова можна трактувати двояко: як зображення конкретної матері, що благає про допомогу, і як символічний образ матері-Батьківщини.

Оцінки У мистецтвознавчій літературі плакат характеризують як один із найсильніших творів Антонова. Відзначають поєднання монументальної композиції з лірично-драматичною інтонацією та значний емоційний вплив на глядачаСоветский плакат в борьбе за коммунизм. — М.: Академия художеств СССР, 1962..

Художник зобразив стару матір «з високою простотою і суворою правдивістю», без сентиментальності, але з внутрішньою теплотою, що відповідало загальній тенденції радянського воєнного плаката — говорити із глядачем проникливо й переконливо.

В культурі

Згадується в книзі письменника Віталія Старікова Долгое эхо: повести и рассказы / Виталий Старков; [Худож. А. Тленшиев]. — Алма-Ата: Жазушы, 1985. — 318 с.: ил.; 17 см. — С. 129.. У літературі згадують вплив твору на мотивацію бійцівТоварищ Москва. Литературные портреты современников в 3 кн. — М.: Советская Россия, 1973—1976. — С. 199..

Примітки

Література

Тридцать лет советского изобразительного искусства: [Сборник]. — М. : Акад. художеств СССР, 1948. — С. 170. Материалы Первого Всесоюзного съезда советских художников (28 февраля — 7 марта 1957 г.) — М.: Советский художник, 1958. — С. 177.