«Чи проіснує Радянський Союз до 1984 року?» () — історико-публіцистична робота радянського дисидента Андрія Амальрика, написана у формі есе у червні 1969 року. Автор обговорював можливість швидкого розпаду СРСР, зокрема, внаслідок війни проти Китаю.

Вперше книга опублікована російською мовою 1969 року (Фонд імені Герцена, Амстердам) і того ж року видана англійською (Harper & Row, Нью-Йорк). Пізніше кілька разів перевидана, також включена до книги Амальрика «СРСР та Захід в одному човні» (). За цю й інші книги автора засудили до 3 років ув'язнення за антирадянську пропаганду.

Зміст праці У праці сформульовано концепцію, згідно з якою СРСР є нестійкою державою й може найближчим часом розпастися. Праця викликала численні відгуки в радянському самвидаві та в закордонній пресі, а автору принесла світову славу. У рецензіях відзначали «гостру постановку проблеми та підкреслено академічний стиль викладу».

Міркування автора ґрунтувалися на соціальному аналізі проблем радянського суспільства, дослідженні чисельності, соціального складу та ідейного спектра радянських дисидентів і авторів протестних листів. Значну увагу він приділив протистоянню СРСР і Китаю. Амальрик вибудовує припущення про можлива радянсько-китайська війна з несприятливим для СРСР результатом (варто зазначити, що попри певну нервозність у змалюванні військової могутності Китаю автор із повагою ставиться до китайського комунізму: в іншій частині праці як аргументи він використовує висловлювання Мао Цзедуна). Саме невдала війна, на думку Амальрика, спричинить розпад ослабленої держави, а не діяльність дисидентів«Между тем бюрократический режим, который привычными ему полумерами не в состоянии будет одновременно вести войну, разрешать экономические трудности и подавлять или удовлетворять народное недовольство, всё больше будет замыкаться в себе, терять контроль над страной и даже связь с действительностью. Достаточно будет сильного поражения на фронте или какой-либо крупной вспышки недовольства в столице — забастовки или вооружённого столкновения, — чтобы режим пал».Просуществует ли Советский Союз до 1984 года? ..

Попри те, що «Чи проіснує Радянський Союз до 1984 року?» за своєю суттю є публіцистичною працею, аналіз радянського суспільства, а особливо дисидентського руху, автор виконав настільки академічно, що текст справляє враження наукового дослідження. Висновки Амальрика значною мірою підсилюють яскраві художні образи наприкінці праці, пройняті історичним песимізмом (кози, що розгулюють по Форуму, тощо).

Очевидним є зв'язок дати «1984» з відомим однойменним романом англійського письменника Джорджа Орвелла. Спочатку автор хотів назвати працю «Чи проіснує Радянський Союз до 1980 року?», розглядаючи 1980 рік як найближчу реалістичну «круглу» дату, але згодом змінив рік на 1984, зауваживши, що ця дата також є відносно «круглою» від моменту написання есе«Однако специалист по древней китайской идеологии и вместе с тем, поклонник современной английской литературы… посоветовал мне заменить 1980 год на 1984. Я тем более охотно произвёл эту замену, что моё пристрастие к круглым датам нисколько не пострадало — если учесть, что сейчас 1969 год, мы заглядываем в будущее ровно на полтора десятилетия.» Просуществует ли Советский Союз до 1984 года? (Примечание 1) ..

У передмові до російськомовного перевидання праці 1978 року Амальрик писав, що «недооцінив гнучкість радянського керівництва, з одного боку, і переоцінив темпи розвитку ядерного та звичайного озброєння Китаю — з іншого», тому розпад СРСР може статися не так швидко, як він прогнозував. Він також наголосив, що «не хотів би, щоб у <…> книзі бачили якесь „злорадство“ чи бажання загибелі СРСР. Її мета: вказати — можливо, в дещо драматичній формі — на небезпеки, що загрожують СРСР, щоб шляхом демократичної перебудови та далекоглядної зовнішньої політики уникнути анархії й війни».

Реакція

Реакція влади За цю книгу та інші праці Амальрика в 1970 році засудили до 3 років ув'язнення за статтею 190-1 («Поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять радянський державний і суспільний лад»).

Реакція неофіційних кіл Переважна більшість західних радянологів були обізнані з працею, однак не підтримували її головного висновку про швидкий розпад СРСР.

У середовищі радянських дисидентів есе Амальрика багато хто сприйняв із іронією; зокрема, відзначають іронічну реакцію А. Д. Сахарова.

І. Р. Шафаревич охарактеризував цю працю як «один з найяскравіших і найрозумніших творів, які дала російська думка після революції»И. Р. Шафаревич. Есть ли у России будущее? (У збірці «Из-под глыб», 1974)., однак висловив сумнів у тому, що вона охоплює всі можливі шляхи розвитку й тим самим дає вичерпну відповідь на питання про майбутнє країни«Значение этой работы представляется мне именно в том, что в ней один путь пройден до конца, один строй мыслей продуман исчерпывающе. Если смотреть на историю с точки зрения взаимодействия интересов различных социальных групп и личностей, их прав, гарантирующих эти интересы, или как на результат воздействия экономических факторов, то у России будущего нет — против аргументов Амальрика возразить нечего. Но ведь есть в истории процессы, которые основываются на совсем других принципах.» // Там само..

За словами емігрантського журналіста Володимира Фрумкіна, після прочитання праці Амальрика його «вразила аналітична частина, де автор ставив діагноз системі, описував її невиліковні недуги… А от футурологічна частина — передбачення швидкого краху СРСР — викликала сильні сумніви. Такий швидкий кінець влади здавався немислимим»Баймухаметов С. Пророчество Амальрика .

За свідченням , який тоді працював у редакції паризької емігрантської газети , в емігрантському середовищі «дратували (а декого й обурювали) прогнози Амальрика. Він пророкував війну з Китаєм, відпадіння від СРСР сателітів, а внаслідок конфліктів між республіками — неминучу його поразку й розчленування. Російський патріотизм не мирився з такою перспективою. Обурювався навіть »Померанцев К. Д. Андрей Амальрик в «Русской Мысли».

У сучасній критиці зазначають: «розпад СРСР відбувся зовсім не так, як передбачав Амальрик. Ані він, ані інші реформатори, включно з академіком Сахаровим і так званими „шістдесятниками“, яких дбайливо опікав голова КДБ Ю. В. Андропов, „прорабів перебудови“ та самого Горбачова, не припускали, що лібералізація комуністичного режиму неминуче призведе до його негайного краху. Усі були впевнені, що вони взаємно виключають одне одного, і ніхто не думав, що, вистоявши в найтяжчій війні, Радянський Союз не витримає навіть боязких паростків демократії»Маслов О. Ю. Ключевые концепции и интеллектуальные символы перед распадом СССР .

Посилання

Амальрик, А. Просуществует ли Советский Союз до 1984 года? Амальрик, А. СССР и Запад в одной лодке. — Лондон, Overseas Publicutions Interchange Ltd, 1978. — ISBN 0-903868-15-6 Малкин, А. Пророк, которому не поверили. К 75-летию со дня рождения историка и диссидента Андрея Амальрика

Примітки