Нільс Бюттнер (нар. 9 лютого 1967 року в Бремені) — німецький історик мистецтва та куратор, відомий своїми дослідженнями Пітера Пауля Рубенса та ранньомодерного європейського мистецтва. Бюттнер є професором історії мистецтва в Державній академії образотворчих мистецтв Штутгарта, де викладає середньовічну та нову історію мистецтва, та головою Центру Рубеніанум в Антверпені, де він є головним редактором Corpus Rubenianum, фундаментального каталогу робіт Рубенса . Бюттнер також багато писав про таких художників, як Ієронімус Босх, Йоганнес Вермер та Рембрандт, і бере активну участь у сучасних дебатах щодо атрибуції творів мистецтва та використання штучного інтелекту для автентифікації. Його наукова діяльність поєднує історичні дослідження з громадським залученням через організацію важливих музейних виставок, включаючи всесвітньо визнану виставку Рубенса в Генуї (2022–2023).
Біографія Бюттнер вивчав історію мистецтва, фольклористику та класичну археологію. Він здобув докторський ступінь у University of Göttingen, захистивши дисертацію Die Erfindung der Landschaft: Kosmographie und Landschaftskunst im Zeitalter Bruegels («Винайдення пейзажу: космографія та пейзажне мистецтво в добу Брейгеля»).
У 1998–1999 роках він працював науковим асистентом у Ґеттінгенському університеті, каталогізуючи колекцію рисунків. Згодом обіймав посади в Herzog Anton Ulrich Museum у Брауншвейзі — спочатку як куратор-стажер (1999), а потім як куратор виставок (2000–2001). У 2001–2008 роках був науковим співробітником Technical University of Dortmund. У 2004/05 році завершив габілітацію в Дортмунді з дослідженням Herr P. P. Rubens. Von der Kunst, berühmt zu werden («Пан П. П. Рубенс. Про мистецтво ставати знаменитим»).
Згодом Бюттнер очолив кафедру середньовічної та новочасної історії мистецтва в Державній академії образотворчих мистецтв Штутгарта. Його наукові інтереси зосереджені на візуальній культурі ранньомодерної доби в Німеччині та Нідерландах, а також на історії гравюри й книжкової ілюстрації. З 2021 року він є головою Centrum Rubenianum в Антверпені та головним редактором Corpus Rubenianum Ludwig Burchard — наукового каталогу творів Peter Paul Rubens.
Книга Бюттнера Hieronymus Bosch: Visions and Nightmares була високо оцінена за опору на історичну документацію та прагнення відмежувати факти від міфів. Водночас у 2016 році в газеті The Telegraph рецензент Тім Сміт-Лейнг розкритикував англійський переклад книги та її академічний стиль, а також зазначив, що нові дослідження вже поставили під сумнів атрибуцію кількох творів, розглянутих у виданні. Попри ці зауваження, книгу визнано частиною ширшого наукового й суспільного переосмислення творчості Босха з нагоди п’ятисотріччя від дня смерті митця.
У 2023 році Бюттнер опублікував широко обговорювану книгу про нідерландського живописця Johannes Vermeer — Vermeer: De schilder die de tijd stilzet («Вермер: художник, який зупиняє час»). Книгу відзначили за ясність і доступність викладу, що пропонує читачам контекстуалізоване розуміння життя, техніки та іконографії Вермеєра. Бюттнер наголошує на символічному й моральному змісті його творів і критикує спекулятивні інтерпретації зображених постатей. Він також аналізує тривалу роль уяви глядача в тлумаченні мистецтва, показуючи, як сприйняття може змінюватися під впливом атрибуції — зокрема на прикладі «Вечері в Еммаусі», відомої підробки, яку колись вважали твором Вермеєра.
У 2022–2023 роках Бюттнер був співкуратором виставки Rubens in Genoa (у Palazzo Ducale), під час якої його колега, історикиня мистецтва Анна Орландо, назвала його «найвищим авторитетом з Рубенса у світі». Виставка була присвячена 400-річчю публікації Рубенсом Palazzi di Genova та висвітлювала глибокі зв’язки митця з генуезькою аристократією й архітектурою. Серед нових відкриттів — версія картини «Воскреслий Христос з’являється своїй Матері», приписана Рубенсу та його майстерні, а також неопублікований ескіз до «Чудес святого Ігнатія».
У 2023 році Бюттнер разом із єзуїтським священником Стефаном Х. Кесслером опублікував наукову статтю про пізню картину Рубенса «Розп’яття святого Петра» (1638–1640), що зберігається в парафіяльному храмі Святого Петра в Кельні. У статті запропоновано нові інтерпретації експресивних і богословських аспектів твору, з урахуванням результатів нещодавніх реставраційних досліджень, і підкреслено його як одну з найбільш особистих релігійних композицій Рубенса.
Бюттнер активно сприяє впровадженню штучного інтелекту в процеси атрибуції творів мистецтва. У 2024 році він став співавтором дослідження зі швейцарською технологічною компанією Art Recognition, у якому застосовано інструменти ШІ для перевірки картини, приписуваної Антонісу ван Дейку, назвавши цей проєкт «доказом того, що [ШІ] працює». Водночас Бюттнер критикував окремі ШІ-атрибуції, зокрема твердження, що версію «Купання Діани» з приватної французької колекції частково написав Рубенс. Він поставив це під сумнів, посилаючись на звіт про стан збереження 2016 року Грегорі Мартіна та власний огляд 2023 року, стверджуючи, що твір не має технічних і стилістичних ознак, характерних для спадщини Рубенса. Як голова Centrum Rubenianum, він також поставив під сумнів автентичність спорідненого фрагмента з музею Boijmans Van Beuningen, зауваживши, що, хоча його раніше вважали студійною роботою, він, імовірно, не походить від утраченого оригіналу Рубенса, а відображає ширше виробництво майстерні. Бюттнер наголошує, що ШІ може бути корисним допоміжним інструментом, але має підкріплюватися експертною атрибуцією та матеріально-технічним аналізом.
Окрім досліджень Рубенса й ранньомодерного фламандського живопису, Бюттнер також писав про життя і творчість Ієроніма Босха. Його книга 2016 року Hieronymus Bosch: Visions and Nightmares, опублікована з нагоди п’ятисотріччя смерті митця, з’явилася на тлі хвилі суспільного інтересу до художника, зокрема міжнародного документального фільму Touched by the Devil. У книзі Бюттнер підкреслює значення суворої історичної доказовості та методів, застосованих у рамках Bosch Research and Conservation Project (BRCP), дистанціюючись від спекулятивних інтерпретацій творчості Босха. Він також спростовує міфи, що зображають Босха єретиком, натомість розглядаючи його в контексті побожного релігійного середовища, зокрема як члена Братства Богоматері.
Бюттнер також відіграв важливу роль у дискусії щодо автентичності картини «Самсон і Даліла» з колекції Національної галереї в Лондоні, приписуваної Рубенсу. Твір, придбаний у 1980 році, знову опинився в центрі уваги критиків і компаній, що займаються ШІ-атрибуцією, однак і далі визнається провідними дослідниками Рубенса. Як голова Centrum Rubenianum і головний редактор Corpus Rubenianum, Бюттнер відкинув твердження, що ставлять під сумнів авторство картини, назвавши їх «теоріями змови», та відмовився вступати в подальшу полеміку з популярними критиками. Його позиція узгоджується з підходом багатьох істориків мистецтва, які наголошують на стилістичній еволюції творчості Рубенса та обмеженості ізольованого технічного аналізу.
Монографії
Бюттнер, Н. (2000). Die Erfindung der Landschaft: Landschaftskunst und Kosmographie im Zeitalter Bruegels . Геттінген: Vandenhoeck & Ruprecht . Бюттнер, Н. (2006). Пан П. П. Рубенс. Von der Kunst, berühmt zu werden . Геттінген: Vandenhoeck & Ruprecht. Бюттнер, Н. (2006). Пейзажний живопис: історія. Нью-Йорк: Abbeville Press. Бюттнер, Н. (2007). Рубенс . Мюнхен: CH Beck. Бюттнер, Н. (2008). Пейзажний живопис: історія. Нью-Йорк: Abbeville Press. Бюттнер, Н. (2010). Вермеєр . Мюнхен: CH Beck. Бюттнер, Н. (2012). Ієронім Босх . Мюнхен: CH Beck. Бюттнер, Н. (2014). Рембрандт: Світло і світла. Штутгарт: Reclam. Бюттнер, Н. (2014). Einführung in die frühneuzeitliche Ikonographie. Дармштадт: WBG. Бюттнер, Н. (2015). Пітер Пауль Рубенс: Біографія. Регенсбург: Schnell & Steiner. Бюттнер, Н. (2016). Ієронім Босх: Видіння та кошмари . Лондон: Reaktion Books . Бюттнер, Н. (2018). Пітер Брейгель Старший . Мюнхен: CH Beck. Бюттнер, Н. (2018). Рубенс: Алегорії та сюжети з літератури [Corpus Rubenianum Ludwig Burchard XII] (2 томи). Лондон–Тюрнхаут: Brepols. Бюттнер, Н. (2020). Жанрові сцени . Лондон: Corpus Rubenianum Ludwig Burchard. Бюттнер, Н. (2023). Vermeer: De schilder die de tijd stilzet (M. de Vries & M. Leene, Trans.). Амстердам: Meulenhoff. Бюттнер, Н. (2023). Серія Медічі [ Corpus Rubenianum Ludwig Burchard XIV, 1 ] (2 томи). Лондон–Тюрнхаут: Brepols.