Директива про сприяння розвитку чистих та енергоефективних дорожніх транспортних засобів, широко відома як Директива про чисті транспортні засоби, — нормативно-правовий акт Європейського Союзу від 23 квітня 2009 року. Вона була змінена Директивою (ЄС) 2019/1161 від 20 червня 2019 року.
Ці керівні принципи спрямовані на сприяння екологічності та енергоефективності транспортних засобів у державних закупівлях. Держави-члени Європейського Союзу повинні забезпечити, щоб державні замовники були зобов'язані враховувати вплив на енергію та довкілля, включаючи споживання енергії, викиди CO2 та викиди певних забруднюючих речовин, протягом усього життєвого циклу певних дорожніх транспортних засобів під час їх придбання, щоб сприяти розвитку та стимулювати ринок чистих та енергоефективних транспортних засобів, а також покращувати внесок транспортного сектору в політику Європейського Союзу в галузі охорони довкілля, клімату та енергетики.
Директива 2009/33/ЄС зі змінами, внесеними Директивою (ЄУ) 2019/1161 Директива (ЄУ) 2019/1161 визначає термін «екологічно чисті транспортні засоби» у статті 4, пункті 4, з метою її подальших положень. Для легких комерційних автомобілів (включно з легковиками) це визначається межами викидів. Транспортні засоби, що відповідають межі 50 грамів CO2 на кілометр, вважаються екологічно чистими; з 2026 року обов'язковим стане нульовий рівень викидів. Важкі комерційні автомобілі (вантажівки та автобуси) вважаються екологічно чистими, якщо вони використовують альтернативні види палива (або силові установки), як зазначено у Директиві 2014/94/ЄС. До них відносяться, серед іншого, електрика, водень, біопаливо, синтетичне паливо, природний газ та скраплений нафтовий газ (СНД). Гібридні силові установки також вважаються екологічно чистими. Крім того, Директива встановлює мінімальні цільові показники для кожної держави-члена ЄС щодо частки екологічно чистих транспортних засобів у державних закупівлях. Ці цільові показники різняться залежно від класу транспортних засобів (легкі комерційні автомобілі, вантажівки та автобуси). Для автобусів додаткова вимога полягає в тому, що половина екологічно чистих автобусів має бути автобусами з нульовим рівнем викидів (викиди CO2 менше ніж 1 г/кВт·год). Усього передбачено два звітні періоди: з серпня 2021 року до кінця 2025 року та з 2026 року до кінця 2030 року. Мінімальна квота для екологічно чистих вантажівок та автобусів збільшується у другому звітному періоді.
Директиву держави-члени ЄС мали транспонувати в національне законодавство до 2 серпня 2021 року.
Посилання
Директива 2009/33/ЄС Європейського парламенту та Ради від 23 квітня 2009 року про сприяння розвитку чистих та енергоефективних дорожніх транспортних засобів Директива (ЄУ) 2019/1161 Європейського парламенту та Ради від 20 червня 2019 року про внесення змін до Директиви 2009/33/ЄС про сприяння розвитку чистих та енергоефективних дорожніх транспортних засобів Saubere und energieeffiziente Straßenfahrzeuge. EUR-Lex.
Примітки