Микола Павлович Арте́менко (10 (23) грудня 1916, село Юнаківка, Миропільський повіт, нині Сумський район, Сумська область) — механік. Доктор технічних наук (1978), професор (1976). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1980).

Життєпис Закінчив Харківський авіаційний інститут (1944), у якому працював упродовж подальшої діяльності.

У 1943—1947 роках обіймав посаду начальника навчальної частини. У 1947—1952 роках — старший викладач. У 1952—1982 роках, а також у 1994—1996 роках — завідувач кафедри. У 1982—1988 роках працював проректором з навчальної роботи. У 1988—1994 роках та від 1996 року — професор кафедри.

Фахівець у галузі будівництва авіаційних двигунів. Дослідження присвячені розраховуванню та проєктуванню механічних передач, а також гідро-, газо- та статодинамічних опор високошвидкісних машин. Був редактором і співавтором кількох підручників, виданих у Китаї, Румунії та Югославії.

Основні праці

Цилиндрические зубчатые колеса. Харків, 1956. Зубчатые передачи: Учебное пособие. Харків, 1964 (співавтор). О теории высокоскоростных гидростатических подшипников // Самолетостроение и техника воздушного флота. Харків, 1979. Випуск 45. Гидростатические опоры роторов быстроходных машин. Харків, 1992 (співавтор). Газожидкостные опоры роторов криогенных турбонасосных агрегатов. Москва, 1993 (співавтор). Розрахунок авіаційних зубчастих передач на заїдання: Навчальний посібник. Харків, 1994.

Джерела