«Будка» () — іспанський короткометражний телевізійний фільм 1972 року режисера Антоніо Мерсеро, за його та Хосе Луїса Гарсії сценарієм. У головній ролі — Хосе Луїс Лопес Васкес. Вперше вийшов в ефір 13 грудня 1972 року на каналі Televisión Española.
У 35-хвилинному фільмі показано як чоловік застрягає в телефонній будці, а перехожі з різних причин не можуть, або не хочуть, йому допомогти.
Фільм отримав Міжнародну премію «Еммі» за художню постановку 1973 року, ставши єдиним іспанським фільмом, який її отримав. Його було завантажено на YouTube у серпні 2019 року RTVE Archivo.
Сюжет Робітники встановлюють червону телефонну будку у сквері. Пізніше чоловік середнього віку веде свого сина до шкільного автобуса. Він заходить у телефонну будку, щоб зателефонувати, і її двері самі собою повільно зачиняються. Чоловік розуміє, що телефон не працює, але відчинити двері не може. Будка ж стоїть на фоні великої будівлі, схожої на ту саму будку.
Згодом повз проходять двоє бізнесменів і безуспішно намагаються допомогти затряглому чоловікові. Це привертає увагу багатьох перехожих, які збираються навколо та спостерігають як усе вирішиться. Кілька людей (включаючи силача, ремонтника та поліціянта) намагаються відчинити двері, але вони не піддаються. Силач лише відламує ручку дверей, що веселить натовп. Зрештою, коли пожежник збирається розбити скляний дах телефонної будки, з'являються робітники компанії, що ставила її. Вони забирають будку на своїй вантажівці, з чоловіком усередині. Натовп вітає їх як рятівників.
Будку з чоловіком везуть через усе місто. Навколишні сприймають це як розвагу, за винятком групи циркачів-карликів, які дивляться на чоловіка зі співчуттям. Дорогою трапляються предмети, що натякають на безвихідь становища: мініатюрний корабель у пляшці, та труп у скляній труні. Зрештою, вантажівка зупиняється поруч з іншою вантажівкою, яка також перевозить чоловіка, що застряг у телефонній будці. Обоє намагаються поспілкуватися, але не чують один одного.
Минає багато годин, вантажівка прибуває до величезного підземного складу. Телефонну будку піднімає кран, і вантажівка їде. Її перевозять вилковим навантажувачем через склад, заповнений такими ж телефонними будками, в яких лежать останки інших затряглих людей. Чоловіка залишають на складі, він марно намагається вибратися з будки. Інший, якого він бачив дорогою на іншій вантажівці, задушив себе телефонним шнуром. Чоловік у відчаї зповзає по склу донизу.
Наприкінці робітники встановлюють нову будку в тому ж місці.
Тематика і символізм Деякі критики сприйняли фільм як алегорію режиму Франсіско Франко в тогочасній Іспанії. Характерно, що в будки потрапляють чоловіки середнього віку, тоді як молодий бізнесмен у одній сцені без проблем покидає свою будку. Це може бути коментарем до того, як суспільство швидко забуває про старіюче покоління. Лише карлики виявляють співчуття до замкненого в будці чоловіка, бо знають, як це бути посміховиськом для розваги натовпу. Ця сцена також дозволяє глядачам переосмислити те, як вони дивилися першу половину фільму.
Сприйняття «Будка» мала величезний успіх, вигравши міжнародну премію «Еммі» та ставши невід'ємною частиною поп-культури Іспанії 1970-х років. Головний актор Хосе Луїс Лопес Васкес пізніше повторив свою роль з фільму в рекламі, де його персонаж таки втік з телефонної будки. Міська легенда стверджує, що фільм спричинив масову боязнь телефонних будок.
У ретро-огляд на Collider Бенедикт Хадсон-Лаурсен писав, що фільм починається, як комедія, а завершується як «найжорстокіший жах» у стилі Кафки.
Вшанування У 2021 році встановлено репліку будки на постаменті в районі Шамбері в Мадриді, неподалік від місця зйомок.
Назву «Будка» має Міжнародний фестиваль середньометражних фільмів, який проводиться у Валенсії з 2008 року.
Примітки
Посилання
Фільм на YouTube