Сонгкхла́ (Сінгора, Сінггора, Сінгала; з тай. สงขลา — Місто левів) — місто на півдні Таїланду, адміністративний центр однойменної провінції. Місто є культурним та науковим центром провінції, в той час як економічним та фінансовим центром є місто Хат'яй.

Населення міста становить 73 456 осіб (2008; 74,5 тис. в 2007, 75,1 тис. в 2006).

Географія Місто розташоване на протоці, що сполучає озеро Сонгкхла з Сіамською затокою Тихого океану.

Поблизу міста знаходиться національний парк Кху-Кхут, де охороняються понад 200 видів різноманітних птахів. Площа парку становить 520 км². На західній околиці міститься зоопарк.

Клімат Місто знаходиться у зоні, котра характеризується мусонним кліматом. Найтепліший місяць — квітень із середньою температурою 28.9 °C (84 °F). Найхолодніший місяць — грудень, із середньою температурою 26.7 °С (80 °F).Клімат Сонгкхли

Пам'ятки

В минулому місто було піратською фортецею. Пізніше — торговельним центром, де вели торгівлю арабські, індійські, португальські та кхмерські купці. Потім місто було центром малайського султанату. Під час французької окупації в Південно-Східній Азії, було центром французьких військ. На західному березі збереглись квартали старої частини з вузькими вуличками. Будинки збудовані в різних стилях — малайський, тайський та китайський. Змішаним стилем побудований храмовий комплекс Ват Матчімават (Ват Мачімарат, Ват Кланг; XVI ст.).

У місті є кілька закладів вищої освіти (університети Таксін, Раджабхат та технологічний Раджамангала), морський порт, найбільша військово-повітряна база Таїланду. В центрі міста, в старому португальському будинку, знаходиться музей Сонгкхли. Серед експонатів — тайська та китайська кераміка в стилі бенчаронг, статуї будди VIII—IX стст. древньої держави Двараваті, ляльки Театру тіней. Музей в храмі Ват Матчімават має статую індійського слоноголового бога Ганеша (VI ст.). Храм Ват Чаймонгкон має ступу з фрагментом мощів Будди (привезений монахом На Іссаро зі Шрі-Ланки кілька століть тому). На північній околиці знаходиться найбільша буддійська ступа міста, збудована в ланкійському стилі. Тут же розташоване мусульманське рибацьке поселення з човнами коле.

Зараз місто є туристичним центром південного Таїланду, славиться своїм пляжем Саміла, який має довжину 5 км. Пляж простягається уздовж узбережжя Сіамської затоки. Тут знаходиться символ провінції «Золота русалка», зроблена із бронзи. Пляж облямований соснами. Біля берега розташовані два маленьких острова — Кіт та Миша. За старою легендою кіт, миша та собака вкрали в китайського купця на джонці магічний кристал, пригнули в море і попливли до берега. Кіт та миша затонули зразу (утворилось два острови), а собаку викинуло на берег (утворився пагорб). Нині коту та миші поставили два бронзові пам'ятники. На пляжу є також фонтан у вигляді голови бога Нага.

Від міста збудований найбільший міст в країні Пхрем Тінсуланонд, прокладений також через острів Йо.

Примітки

Посилання

Інформація для туристів Сайт про південь Таїланду Сайт управління міста Офіційний сайт міста