«Сіволф» ( — американський дизель-електричний океанський підводний човен типу «Сарго», що перебував у складі військово-морських сил США за часи Другої світової війни.

«Сіволф» був закладений 27 вересня 1938 року на верфі компанії Portsmouth Naval Shipyard у Кіттері, штат Мен. 15 серпня 1939 року він був спущений на воду, а 1 грудня 1939 року увійшов до складу ВМС США.

«Сіволф» брав активну участь у бойових діях на Тихоокеанському театрі воєнних дій, ставши одним з у Другій світовій війні, посівши 14-те місце. На рахунку «Сіволфа» 18 затоплених кораблів і суден, чиї сумарний тоннаж становить 71 609 тFriedman, Norman (1995). U.S. Submarines Through 1945: An Illustrated Design History. Annapolis, Maryland: United States Naval Institute. pp. 285—304. ISBN 1-55750-263-3..

Загибель 21 вересня 1944 року «Сіволф» вийшов з Брисбена, щоб розпочати свій 15-й бойовий похід. 29 вересня він досяг острова Манус, заправився паливом і того ж дня відплив, перевозячи припаси та армійський особовий склад до східного узбережжя Самара.

3 жовтня о 07:56 «Сіволф» і «Нарвал» обмінялися радіолокаційними сигналами розпізнавання в районі Моротая. Невдовзі після цього оперативна група 7-го флоту була атакована японським підводним човном Ro-41. В результаті торпедної атаки субмарини противника американський ескортний міноносець «Шелтон» був потоплений, і «Річард Ровелл» почав шукати ворога.

Оскільки поблизу цієї атаки перебували чотири американські підводні човни, їм було наказано повідомити свої позиції. Три це зробили, але «Сіволф» не отримав жодних запит. 4 жовтня «Сіволф» знову отримав наказ повідомити про своє місцезнаходження, але знову не зробив цього. Один з двох літаків з ескортного авіаносця «Мідвей» помітив підводний човен, що занурювався, і скинув на нього дві бомби, хоча він знаходився в безпечній зоні для американських підводних човнів. Місце було позначено барвником. Командир «Ровелла» знав, що він перебуває у безпечній смузі, але, не отримавши повідомлення про те, що «Сіволф» підтвердив свою позицію, вважав, що поблизу немає американського підводного човна, і вирішив атакувати. «Ровелл» встановив гідролокаційний контакт із підводним човном, й атакував за допомогою «Хеджхога». За другою атакою послідували підводні вибухи, і на поверхню піднялися уламки.

Див. також HMS Seawolf (47S) Cobalto (1942) HNoMS A-3 Henri Poincaré (Q140) I-75/I-175 U-197 К-51 (1939)

Примітки Виноски

Джерела

Посилання

Seawolf I (SS-197) On Eternal Patrol — The Loss of USS Seawolf (SS-197) Sargo Class

Література Friedman, Norman (1995). U.S. Submarines Through 1945: An Illustrated Design History. Annapolis, Maryland: United States Naval Institute. pp. 285—304. ISBN 1-55750-263-3. Lenton, H. T. American Submarines (Navies of the Second World War) (Doubleday, 1973), ISBN 0-38504-761-4 Bauer, K. Jack; Roberts, Stephen S. (1991). Register of Ships of the U.S. Navy, 1775—1990: Major Combatants. Westport, Connecticut: Greenwood Press. pp. 270—280. ISBN 978-0-313-26202-9. OCLC 24010356.