«Ахмед і Парібану, або Історія принца Ахмеда та феї Парі Бану» — одна з казок зі збірки «Тисяча й одна ніч».
Короткий зміст Один з ісламських правителів Індії мав трьох синів, а саме Гусейна, Алі та Ахмеда (Ахмада), а також племінницю на ім'я Нур ан-Нагар.Marzolph; Van Leeuwen 2004, I, p. 81. Принц Ахмед був наймолодшим братом після Гусейна та Алі.Walsh 1915, p. 11.
Трьох братів, кожен з яких був закоханий у принцесу Нур ан-Нагар, відправили на рік, щоб знайти артефакт, за допомогою якого султан міг би свататися до неї. Найстарший, Алі, знайшов чарівний килим із неймовірною здатністю до переміщення. Гусейн приніс бивень зі слонової кістки, що мав силу відшукати будь-кого у його справжньому вигляді. Ахмеду ж пощастило стати власником чарівного яблука, здатного зцілити людину від будь-якої хвороби.
Після їхнього повернення батько визнав кожен із дарів однаково цінним і запропонував провести змагання зі стрільби з лука, щоб визначити переможця. Ахмед випустив свою стрілу занадто далеко і втратив її, через що Нур ан-Нагар дісталася його старшому братові Алі. З розбитим серцем Ахмед вирушив на пошуки своєї стріли й зустрів фею Перібану, з якою на її прохання невдовзі побрався. Їхні весільні святкування тривали шість місяців, після чого Ахмед відчув тугу за батьком.
Тим часом султан, занепокоєний тривалою відсутністю сина при дворі, підіслав чаклунку для розслідування. Дізнавшись про шлюб Ахмеда з феєю, правитель почав випробувати їх обох, даючи неможливі до виконання завдання, як-от вимога роздобути намет, здатний у розгорнутому вигляді вкрити ціле військо. Зрештою ця казкова історія завершується тим, що Ахмеда проголошують султаном.
Аналіз
Тип казки Ця казка є поєднанням двох типів оповідань, перелічених у міжнародному індексі Аарне-Томпсона-Утера: ATU 653A: «Найрідкісніша річ у світі» та ATU 465: «Чоловік, переслідуваний через свою прекрасну дружину».
Походження Цю казку також вважають однією з так званих «сирітських історій» збірки «Тисяча й одна ніч», оскільки, на відміну від інших казок, не було знайдено перський чи індійський оригінальний текст.Marzolph, Ulrich; van Leewen, Richard. The Arabian Nights Encyclopedia. Vol. I. California: ABC-Clio. 2004. p. 81. (e-book). Деякі вчені, зокрема Ульріх Марцольф та Рут Боттіґгаймер приписують її джерело християнину-мароніту на ім'я Ганна Діяб, від якого цю історію записав французький письменник Антуан Галланд.
Спадщина За словами Ульріха Марцольфа, казки, зібрані пізніше з усної традиції, походять від перекладу цієї історії Галландом у «Тисячі й одній ночі».
Цю історію екранізувала німецька кінорежисерка Лотте Райнігер у фільм «Пригоди принца Ахмеда» (1926).
Див. також Пері Джин (іслам) Іслам і магія Мусульманський період на Індійському субконтиненті Перські середньовічні килими
Примітки
Джерела
Додаткові джерела