«Сілайон» ( — американський дизель-електричний океанський підводний човен типу «Балао», що перебував у складі військово-морських сил США у роки Другої світової війни. «Сілайон» був закладений 25 лютого 1943 року на верфі компанії General Dynamics Electric Boat у місті Гротон, штат Коннектикут. 31 жовтня 1943 року він був спущений на воду, а 8 березня 1944 року увійшов до складу ВМС США.
Іноді його називали «Сілайон II», оскільки його перший капітан, лейтенант-командер Елі Томас Райх, був ветераном першого «Сілайон», на якому він служив, коли той загинув в перші дні Другої світової війни. «Сілайон» був єдиним підводним човном США та союзників, який потопив ворожий лінійний крейсер у ході світової війни«U. S. Submarine Losses, World War II.: Navpers 15,784. 1949 Issue». United States. Navy. Pacific Fleet. Submarine Force. 1949. .
Історія служби Після ходових випробувань «Сілайон» призначили до складу 222-ї дивізії підводних човнів. Він відплив до Тихого океану та прибув до Перл-Гарбора 17 травня 1944 року. 8 червня човен вирушив у свій першій бойовий похід. 23 червня разом з «Танг» зайняли позиції на островах Осумі, острівній групі на південь від Кюсю. Того ж дня «Сілайон» безуспішно провів свою першу атаку. 24 червня до двох підводних човнів приєднався «Тіноса», і група рушила на північ для патрулювання підходів до Сасебо.
21 листопада «Сілайон» встановив радіолокаційний контакт з ворожим формуванням, що рухалося через Тайванську протоку зі швидкістю близько 16 вузлів (30 км/год) і не зиґзаґами. О 00:48 американці розпізнали два крейсери та два лінкори. О 01:46 стали видимими ще три кораблі ескорту — по одному на кожному траверзі формування та один на правому борту. «Сілайон» фактично перехопив потужний надводний флот, що складався з лінкорів «Ямато», «Нагато», лінійного крейсера «Конго», легкого крейсера «Яхаґі» та есмінців «Хамакадзе», «Ісокадзе», «Ураказе», «Юкікадзе», «Кірі» та «Уме».
«Сілайон» випустив шість торпед по другому кораблю в черзі, «Конго». Незабаром він випустив ще три по «Нагато». О 03:00 його екіпаж побачив і почув три влучання першого залпу, які затопили два котельні «Конго» та призвели до крену лінкора ліворуч. «Нагато» різко повернув, і другий залп «Сілайона» промахнувся, влучивши в «Ураказе» та потопивши його; торпедою були вражені артилерійські льохи есмінця. Він вибухнув і швидко затонув, втративши всіх на борту, включаючи командира 17-ї дивізії Йокоту Ясутеру.
Див. також Л-18 (підводний човен СРСР) HNLMS O 12 ORP Sokół (1940) U-315 Saukko (підводний човен) Danaé (Q131)
Примітки Виноски
Джерела
Посилання
Sealion II (SS-315)
Література Friedman, Norman (1995). U.S. Submarines Through 1945: An Illustrated Design History. Annapolis, Maryland: United States Naval Institute. pp. 285—304. ISBN 1-55750-263-3. Lenton, H. T. American Submarines (Navies of the Second World War) (Doubleday, 1973), ISBN 0-38504-761-4 Bauer, K. Jack; Roberts, Stephen S. (1991). Register of Ships of the U.S. Navy, 1775—1990: Major Combatants. Westport, Connecticut: Greenwood Press. pp. 270—280. ISBN 978-0-313-26202-9. OCLC 24010356.