Мече́ть Букуй (, Bǔkuí Qīngzhēnsì) — мечеть у Ціцікарі, провінція Хейлунцзян, Китай. Розташована на Мечетній вулиці (, Qīng Zhēn Lù) біля вулиці Букуй.卜奎清真寺, MOOK 自游自在 , pp. 79–81, 2001, ISBN 957-667-787-4 Збудована за часів династії Цін і внесена до списку головних культурних пам'яток Китаю у 2006 році. Це найбільша та найстаріша мечеть у провінції Хейлунцзян.
Історія та структура Назва «Букуй» — це китайська транскрипція слова з мови Даур, що означає «сприятливий». Мечеть Букуй спочатку складалася з двох окремих мечетей:
Східна мечеть, триповерхова будівля 374 м² будівля, збудована в 1684 році, на сім років раніше міста Ціцікар
Західна мечеть, двоповерхова, 173 м² будівля, збудована в 1852 році послідовниками джахрійя меньхуань, які іммігрували з Ганьсу
Мечеть має площу приблизно 2000 м² забудованої площі; весь комплекс займає площу приблизно 6400 м². Два молитовні простори разом можуть вмістити приблизно 450 вірян.
Довга історія мечеті призвела до появи приказки в Ціцікарі: «мечеть існувала задовго до міста Букуй». У 1958 році дві мечеті реорганізовані в одну мечеть з назвою «Мечеть Ціцікара». У 1980 році будівлю мечеті внесено до списку культурних реліквій, що охороняються на міському рівні, а в 1981 році — до списку культурних реліквій, що охороняються на провінційному рівні; її назву також змінено на нинішню «Мечеть Букуй».
Оцінка, проведена в 1981 році, виявила, що хоча Східна мечеть перебувала у відносно хорошому стані, Західна мечеть зазнала серйозних структурних пошкоджень. Реконструкційні роботи проводилися у 1989—1990 роках. 25 червня 2006 року мечеть Букуй внесена до списку головних об'єктів культурної спадщини Китаю національного значення.
Примітки