Джеху Гленсі Джонс (; 7 жовтня 1811 — 24 березня 1878) — американський політик-демократ, член Палати представників США від штату Пенсільванія. Часто званий Ґленсі, він був одним із головних радників у справах Демократичної партії свого близького друга Джеймса Б'юкенена, особливо в період 1856–1857 років, коли обраний президент Б'юкенен формував свій кабінет. Після поразки на переобранні Б'юкенен призначив його послом до Австрійської імперії.
Біографія Дж. Гленсі Джонс народився в селищі Кернарвон Тауншип (Пенсільванія). Він навчався в Кеньйонському коледжі, вивчав теологію та був висвячений на священника Єпископальної церкви у 1835 році, однак залишив духовне служіння у 1841 році. Згодом він вивчав право, у 1841 році був допущений до адвокатської практики в штаті Джорджія та розпочав юридичну діяльність в Істоні (Пенсільванія). У 1847–1849 роках він обіймав посаду окружного прокурора округу Беркс (Пенсільванія).
Делегат з'їздів Він був делегатом з'їздів Демократичної партії штату у 1848, 1849 та 1855 роках, а в 1855 році виконував обов'язки їхнього голови. Також був делегатом Національного з'їзду Демократичної партії у 1848 та 1856 роках, а в 1848 році обіймав посаду віцепрезидента з'їзду.
Конгрес Джонса було обрано від Демократичної партії до Тридцять другого Конгресу США. У 1852 році він відмовився балотуватися на повторне висунення. Згодом його було обрано до Тридцять третього Конгресу для заповнення вакансії, що виникла після смерті Генрі А.Мюленберга. Він також був переобраний до Тридцять четвертого та Тридцять п'ятого Конгресів. Під час роботи Тридцять п'ятого Конгресу Джонс очолював Комітет Палати представників США з питань шляхів і засобів. У 1858 році він зазнав поразки на виборах і 30 жовтня 1858 року подав у відставку.
Подальша кар'єра та смерть 1 листопада 1858 року президент Джеймс Б'юкенен призначив його міністром-резидентом при дворі Австрійської імперії. Він перебував на цій посаді з 15 грудня 1858 року до 14 листопада 1861 року. Після завершення дипломатичної служби Джонс повернувся до адвокатської практики. Помер 1878 року в Редінгу (Пенсільванія) і був похований на цвинтарі Чарльза Еванса.
Спадщина Оцінюючи його місце в американській історії, біограф Майкл Тодд Лендіс зазначає: Провідні північні демократи, такі як Дж. Гленсі Джонс і Джеймс Б'юкенен, не були романтичними захисниками «простих трудівників», як стверджували деякі дослідники; так само вони не були поміркованими політиками, що прагнули врятувати Союз від крайнього секціоналізму. Натомість вони були активними прихильниками рабства, чиї свідомі дії мали прямі й катастрофічні наслідки для країни. Їхня політика обурила виборців вільних штатів і спричинила фатальний розкол у Демократичній партії, що призвів до обрання Авраама Лінкольна, а згодом — до виходу штатів із Союзу. Вони були винними й відповідальними — і цей факт не слід забувати чи ігнорувати.Landis, 2016
Примітки
Посилання The Political Graveyard