Вівіана (, , ; 347—352, Рим — 362—363, Рим) — свята мучениця Римська. День пам'яті — 2 грудня.
Переказ Свята Вівіана (, , ), згідно з переказами, була молодою римською християнкою, яку змучено за часів Флавія Клавдія Юліана.
Оповіді, пов'язані зі святою, оповиті таємницею. Вперше її згадано в Liber Pontificalis. У розділі, присвяченому папі римському Сімпліцію (468—483), сказано, що понтифік «…освятив базиліку, присвячену святій мучениці Бібіані, в якій міститься її тіло, на околицях Palatium Lucianum» (тобто Licinianum, ).
Історичні новини про життя святої насправді мізерні. Єдині посилання на її історію простежуються в тексті Passio Bibianae, роботи автора сьомого століття. Згідно з цим текстом, свята Вівіана була молодою жінкою з благородної християнської родини часів Костянтина (306—337).
За іншими відомостями, свята Вівіана народилася в Римі в 347—352 роках від , римського вершника і префекта Риму за імператорів Костянтина та Констанція (350—361), і від Дафрози, яка походила із сім'ї консула.Історичні джерела спонукають відрізняти реальність від легенди: єдиного префекта Рима, який мав таке ім'я, , згадано 311 року. Текст також передає ім'я сестри Вівіани Деметрії.
Після сходження на престол імператора Юліана, який відновив жорстокі переслідування християн, Флавіан був змушений відмовитися від посади префекта, передавши її в руки свого заклятого суперника і затятого прихильника язичництва, , який з 362 по 364 рік фактично був префектом Риму, призначеним імператором. Батька святої заслано в Aquas Taurinas (можливо, сучасний Монтеф'ясконе), де й замучено 22 грудня 362 року.
Від цього моменту, Вівіана й Деметрія замкнулися в своєму будинку разом зі своєю матір'ю Дафрозою, ставши на молитву в очікуванні мученицької смерті. Їх схоплено та засуджено до голодної смерті. Пізніше префект змінив рішення: 6 січня 363 Дафрозу обезголовлено, а Деметрія, знову ув'язнена, зазнала суворого покарання, сповідувала свою віру і відійшла до Господа.
Апроніан вирішив пощадити єдину Вівіану, відправивши її до мерзенної зводні на ім'я Руфіна, знавиці любовних інтриг, спокус та задоволень. Думка про мирське життя не вплинула на юну святу, яка, вірна своїм чеснотам, знову оголосила свою віру. Префект, ображений вибором Вівіани, вирішив піддати її мукам, як і її родичів: прив'язана до стовпа і піддана бичуванню батогами зі вплетеним свинцевим шротом, свята померла через чотири дні у віці п'ятнадцяти років.
Тіло святої, згідно з переказами, за наказом того ж Апроніана кинуто бездомним собакам, які залишили його неушкодженим.Butler, Alban. Lives of the Saints, Volume XII, 1866 Останки зібрав пресвітер Іоанн, помістив їх до палацу свого батька і доручив Олімпії (або Олімпіні), римській матроні, родичі Флавіана.
Вшанування У Римі є , освячений на честь святої Вівіани.
Примітки
Посилання Вівіана Santa Bibiana Santa Bibiana (Viviana) Martire Alfredo Cattabiani, Santi d'Italia, Volume secondo, Milano, BUR, 2004, ISBN 88-17-00335-2