Хасай Гасан огли Везіров (, місто Шуша, тепер Азербайджан — , місто Баку, Азербайджан) — азербайджанський радянський діяч, журналіст, головний редактор азербайджанської республіканської газети «Комуніст», директор «Азерінформу», секретар ЦК КП Азербайджану. Кандидат філологічних наук (1948). Депутат Верховної ради Азербайджанської РСР 3—4-го скликань.

Життєпис Народився в місті Шуші в родині знатного походження. У 1918 році, за часів Азербайджанської Демократичної Республіки, родина переїхала до Баку, де батько почав працювати робітником на нафтових родовищах.

Початкову та середню освіту Хасай Везіров здобув у місті Баку. Працював робітником друкарні. Закінчив Бакинський педагогічний технікум, після чого за розподілом направлений працювати вчителем до початкової школи міста Алі-Байрамли.

У 1931 році повернувся до Баку, працював у редакції громадсько-літературної газети «Єні йол» («Новий шлях») — органу ЦК КП(б) Азербайджану.

У 1933—1939 роках навчався в Азербайджанському державному індустріальному інституті імені Мешаді Азізбекова, який закінчив із дипломом з відзнакою, здобув кваліфікацію інженера-економіста. Був редактором студентської газети «За нафтові кадри».

Член ВКП(б) з 1939 року.

З 1939 року працював лаборантом кафедри Азербайджанського державного індустріального інституту імені Мешаді Азізбекова, був членом редакції азербайджанської республіканської газети «Комуніст».

У 1941–1942 роках у складі радянських військ перебував в Ірані. У 1942 році Везірова відкликали до Москви для роботи в політичних органах і призначили редактором-перекладачем у Головному політичному управлінні Червоної армії. Брав участь у Тегеранській конференції 1943 року як кореспондент. Потім направлений до 416-ї стрілецької Таганрозької дивізії РСЧА, де працював редактором «Блокнота агітатора Червоної армії», що видавався азербайджанською мовою, а також організував випуск бойових листків азербайджанською мовою. Наприкінці грудня 1945 року Хасай Везіров демобілізувався з армії у званні старшого лейтенанта.

З 1946 року працював заступником редактора журналу «Азербайджанська нафтова промисловість», а одночасно, з 1947 року, — заступником повноважного представника Всесоюзної центральної ради професійних спілок (ВЦРПС) в Азербайджанській РСР.

У 1947–1951 роках — заступник головного редактора азербайджанської республіканської газети «Комуніст». Одночасно був головним редактором журналу «Таблігачі» («Пропагандист»), органу ЦК КП(б) Азербайджану.

У 1948 році закінчив аспірантуру в Азербайджанському державному індустріальному інституті імені Мешаді Азізбекова. У 1949 році захистив кандидатську дисертацію з історії преси. Був заступником завідувача відділу пропаганди та агітації ЦК КП Азербайджану.

У 1951–1958 роках — головний редактор азербайджанської республіканської газети ЦК КП Азербайджану «Комуніст».

У липні 1958 — вересні 1962 року — директор Азербайджанського державного інформаційного агентства «Азерінформу».

У 1959 році обраний першим головою новоствореної Спілки журналістів Азербайджану.

У серпні 1962 — лютому 1966 року — секретар ЦК Комуністичної партії Азербайджану з питань ідеології.

У 1966–1978 роках — директор Інституту історії партії при ЦК КП Азербайджану.

У 1978–1991 роках — старший редактор Азербайджанського державного видавництва «Азернашр».

З 1991 до 1998 року працював редактором-перекладачем в AzərTAc (Азербайджанському державному інформаційному агентстві).

Помер 1998 року.

Творча діяльність У складі делегації радянських журналістів відвідав кілька іноземних країн — Румунію, Болгарію, Японію, Індію. Його враження від поїздок опубліковані у книгах: «Подорож до Румунії», «Токіо-Хіросіма», «Нова Болгарія», «Спогади про Індію». Брав участь у перекладі азербайджанською зібрань творів Володимира Леніна та Йосипа Сталіна. Також долучився до укладання «Російсько-азербайджанського словника» під керівництвом Гейдара Гусейнова.

Звання старший лейтенант

Нагороди та відзнаки нагрудний знак «Відмінник соціалістичного змагання» Народного комісаріату нафтової промисловості СРСР (1940) — за відмінне навчання та виробничу діяльність медалі

Примітки

Джерела Хасай Һүсейн оғлу Вәзиров // Альбом биографий депутатов Верховного Совета Азербайджанской ССР. 1955. Бакы. 1956. С. 100. Jurnalistika onun ömrünün mənası idi. Xasay Vəzirovun 100 illiyi münasibətilə Журналистика была главным делом его жизни. К 100-летию Хасая Везирова Воспоминания о днях минувших