Борис Саркісович Кеворков (, місто Шемаха, тепер Шамахи, Азербайджан — , місто Москва, Російська Федерація) — азербайджанський радянський діяч, 1-й секретар Нагірного-Карабаського обласного комітету КП Азербайджану. Депутат Верховної ради Азербайджанської РСР 8-го скликання. Депутат Верховної ради СРСР 9—11-го скликань.
Життєпис Народився в родині робітника.
У 1954 році закінчив Азербайджанський державний університет імені Кірова.
Член КПРС з 1954 року.
У 1954—1961 роках — інструктор, завідувач лекторської групи, заступник завідувача відділу пропаганди та агітації Бакинського міського комітету ЛКСМ Азербайджану; 1-й секретар Дзержинського районного комітету ЛКСМ Азербайджану міста Баку; 1-й секретар Нарімановського районного комітету ЛКСМ Азербайджану міста Баку.
У 1961—1970 роках — відповідальний організатор відділу партійних органів ЦК КП Азербайджану; інспектор відділу організаційно-партійної роботи ЦК КП Азербайджану.
У 1970 — 5 листопада 1973 року — 1-й секретар Кіровського районного комітету КП Азербайджану міста Баку.
У жовтні 1973 — 24 лютого 1988 року — 1-й секретар Нагірного-Карабаського обласного комітету КП Азербайджану.
Втратив посаду в лютому 1988 року, після того як позачергова сесія народних депутатів НКАО звернулася до Верховної ради Вірменської РСР, Азербайджанської РСР та СРСР з проханням розглянути та позитивно вирішити питання про передачу НКАО зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Кеворков та 1-й секретар ЦК КП Азербайджану Кямран Багіров намагалися, але не змогли зупинити засідання: 110 вірменських депутатів одноголосно проголосували за резолюцію, яка закликала приєднати Нагірний Карабах до Вірменської РСР. Азербайджанські депутати відмовилися голосувати Кеворков намагався вкрасти печатку, необхідну для підтвердження резолюції.
Через три місяці, в 1988 році виключений з КПРС пленумом ЦК КП Азербайджану «за серйозні політичні помилки в керівництві обласною парторганізацією, що призвели до загострення міжнаціональних відносин, персональну відповідальність за безлади, що відбуваються в автономній області». Кеворкова звинуватили в «політичній короткозорості», «самодіяльності», «верхоглядстві», в тому, що він «по суті відірвався від народу та партійних організацій», «допускав грубі порушення у підборі та розстановці кадрів, прорахунки у вирішенні соціально-економічних питань, що призвело до подій в Нагорно-Карабаській автономній області».
З 1988 року — на пенсії в місті Баку. Восени 1993 року переїхав до Москви.
Помер 20 грудня 1998 року в місті Москві.
Нагороди та відзнаки два ордени Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів медалі
Примітки
Джерела Депутаты Верховного Совета СССР 11-го созыва. Москва: Изд-во «Известия Советов депутатов трудящихся СССР», 1984 Автономная область Нагорного Карабаха — Нагорно-Карабахская автономная область — Нагорно-Карабахская Республика