Клаудіо Олінто ді Карвальйо (), відомий за прізвиськом Нене () 1 лютого 1942, Сантус — 3 вересня 2016, Капотерра) — бразильський футболіст, що грав на позиціях півзахисника і нападника, зокрема за клуби «Сантус» та «Кальярі», а також за олімпійську збірну Бразилії.
Клубна кар'єра Народився 1 лютого 1942 року в Сантусі. Вихованець футбольної школи місцевого «Сантус». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1960 року в основній команді того ж клубу, в якій провів три сезони, взявши участь у 54 матчах чемпіонату. Грав разом із такими зірками світового футболу як Пеле, Пепе, Зіто, Менгалвіо та Коутінью. Попри це у складі зіркового «Сантуса» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,44 гола за гру першості. Допоміг команді тричі виграти Лігу Пауліста, двічі тріумфувати у Кубку Лібертадорес, а 1962 року стати володарем Міжконтинентального кубка.
Результативність молодого бразильця привернула до нього увагу провідних клубів Старого світу, і 1963 року він перебрався до Італії, ставши гравцем «Ювентуса», проти якого незадовго до того грав в рамках європейського турне «Сантуса» і якому перехід гравця обійшовся у 100 мільйонів лір. У складі туринців провів непоганий сезон, відзначившись 12-ма голами у 36 іграх різних турнірів. Проте не зумів порозумітися із головною зіркою тогочасного «Ювентуса» аргентинцем Омаром Сіворі, що змусило керівництво «старої сеньйори» зайнятися пошуками для Нене нового клубу.
Таким клубом став інший представник елітного італійського дивізіону, «Кальярі», до складу якого бразилець приєднався влітку 1964 року. Відіграв за головну команду Сардинії наступні дванадцять сезонів своєї ігрової кар'єри, ставши однією із її легенд. Більшість часу, проведеного у складі «Кальярі», був основним гравцем команди, взявши участь у 390 іграх усіх турнірів і забивши в них 30 голів. В сезоні 1969/70 допоміг «Кальярі» здобути наразі єдиний в історії клубу титул чемпіонів Італії.
Виступи за збірну 1963 року захищав кольори олімпійської збірної Бразилії, провівши у її складі 4 матчі і забивши один гол в рамках тогорічних Панамериканських ігор.
Кар'єра тренера Завершивши 1976 року ігрову кар'єру, залишився в Італії, перейшовши на тренерську роботу.
До початку 1990-х встиг потренуватися низку нижчолігових італійських команд, а також попрацювати на різних посадах у тренерських штабах «Фіорентини», «Кальярі» та «Ювентуса».
Помер 3 вересня 2016 року на 75-му році життя в Капотеррі.
Статистика виступів Статистика виступів в Італії СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 1963–64 «Ювентус» A 28 11 КІ 2 0 КЯ 6 1 - - - 36 12Усього за «Ювентус» 28 11 2 0 6 1 - - 36 12 1964–65 «Кальярі» A 26 5 КІ 3 0 - - - - - - 29 5 1965–66 A 28 1 КІ 2 0 - - - - - - 30 1 1966–67 A 32 4 КІ 1 0 - - - КМ 2 0 35 4 1967–68 A 27 5 КІ 1 0 - - - КМ+КА 2+5 1+0 35 6 1968–69 A 30 1 КІ 9 0 - - - КМ 2 0 41 1 1969–70 A 28 3 КІ 9 3 КЯ 3 0 - - - 40 6 1970–71 A 30 1 КІ 3 0 КЧ 4 1 АІК+МАП 3+4 0+1 44 3 1971–72 A 27 1 КІ 4 0 - - - ЧІ 4 0 35 1 1972–73 A 28 1 КІ 10 1 КУЄФА 2 0 - - - 40 2 1973–74 A 22 0 КІ 3 0 - - - - - - 25 0 1974–75 A 20 1 КІ 0 0 - - - - - - 20 1 1975–76 A 13 0 КІ 3 0 - - - - - - 16 0Усього за «Кальярі» 311 23 48 4 9 1 22 2 390 30Усього за кар'єру 339 34 50 4 15 2 22 2 426 42
Статистика виступів за збірну
Титули і досягнення Переможець Ліги Пауліста (3): «Сантус»: 1960, 1961, 1962 Володар Кубка Лібертадорес (2): «Сантус»: 1962, 1963 Володар Міжконтинентального кубка (1): «Сантус»: 1962 Чемпіон Італії (1): «Кальярі»: 1969-1970
Примітки
Посилання
Дані про гравця в «Енциклопедії футболу».