Змагання з бігу на 100 метрів серед чоловіків на літніх Олімпійських іграх 1908 в Лондоні проходили 20-22 липня на стадіоні «Вайт-Сіті».

Найсильнішим британським спринтером того часу був Джон Мортон, який чотири роки поспіль (1904—1907) вигравав чемпіонати Великої Британії у «стометрівці». Втім, на Олімпійських іграх він не зміг потрапити до фіналу, фінішувавши третім і останнім у своєму півфінальному забігу. Серед американців не було домінуючого спринтера: після того як Берні Веферс тричі поспіль у 1895—1897 роках здобував титул чемпіона США, волдодарями цього звання ставали 12 різних бігунів. Південна Африка відправила двох сильних спринтерів — Едді Даффі та чемпіона країни 1907 року Реджі Вокера.

На початок змагань, олімпійський рекорд становив 10,8 секунди, його встановили у 1900 році Френк Джервіс (США) та Волтер Тьюксбері (США), а світовий рекорд дорівнював 10,6 секунди, встановлений у 1906 році шведом Кнутом Ліндбергом. Хоча Ліндберг узяв участь у змаганнях, він не зміг пройти далі першого раунду, фінішувавши другим у восьмому забігу.

Джеймс Ректор (США) та Реджі Вокер обидва повторили олімпійський рекорд, причому Ректор зробив це в обох попередніх раундах. Вокер зрівняв рекорд у фіналі, де випередив Ректора на один ярд. У віці 19 років і 126 днів він став наймолодшим переможцем олімпійського фіналу з бігу на 100 метрів.

Рекорди

Напередодні змагань рекордні показники у дисципліні дорівнювали наступним:

10,6 Кнут Ліндберг Гетеборг26 серпня 190610,8 Френк Джервіс Париж14 липня 1900 Волтер Тьюксбері

Під час змагань чотири рази був повторений олімпійський рекорд:

10,8 Джеймс Ректор Лондон20 липня 1908 Реджинальд Вокер Джеймс Ректор21 липня 1908 Реджинальд Вокер22 липня 1908

Результати

За регламентом змагань до фінального забігу потрапляли атлети, які посіли 1-2 місця в попередніх забігах.

МісцеАтлетКраїнаЗабігиПівфіналиФінал Реджинальд Вокер 11,0 10,8 10,8 Джеймс Ректор 10,8 10,8 (11,0) Тут і надалі час, взятий у дужки, є оціночним з огляду на наявну інформацію про позицію атлета на фініші («півтора фути позаду», «три ярди позаду» тощо). Роберт Керр 11,0 11,0 (11,0) 4 Нейт Картмелл 11,0 11,2 (11,2) Віллі Мей 11,2 (11,0) Гаррі Гафф 11,4 (11,1) Лоусон Робертсон 11,4 (11,2) Нейт Шерман 11,2 (11,3) Падді Рош 11,4 невідомо Джон Мортон 11,2 невідомо Едді Даффі 11,6 невідомо Джиммі Старк 11,8 невідомо Лестер Стівенс 11,2 невідомо Роберт Дункан (11,4) невідомо Джек Джордж 11,6 невідомо Боббі Клафен (11,0) Френк Гамільтон (11,2) Кнут Ліндберг (11,2) Гео Мальфе (11,2) Мейрік Чепмен (11,3) Вілмош Раць (11,4) Артур Гоффманн (11,4) Віктор Жакеман (11,5) Кнут Стенборг (11,5) Аксель Петерсен (11,5) Пал Шимон (11,5) Генрі Пенкгерст (11,5) Жан Конінгс (11,6) Ганс Айке (11,6) Йон Йогансен (11,7) Френк Люкмен (11,7) Лу Зебер (11,7) Карл Бехлер (11,7) Гайнріх Редер (11,8) Гаспаре Торретта (12,0) Віллі Кольмай (12,0) Генманн фон Беннінгаузен (12,0) Оскар Гуттормсен (12,0) Георгіос Скутарідіс невідомо Віктор Генні невідомо Деніс Мюррей невідомо Дейв Беланд невідомо Луї Леска невідомо Якобув Гогвелд невідомо Гастон Ламотт невідомо Карл Фріксдал невідомо Анрі Месло невідомо Гаррі Ватсон невідомо Еверт Копс невідомо Міхаїл Пасхалідіс невідомо Умберто Бароцці невідомо Вільям Мюррей невідомо Еді Шенекер невідомо Фрідьєш Віснер-Мезей невідомо Рагнар Стенберг невідомо Ернестус Йонкхеєр Гревен невідомо Едгар Кіральфі невідомо Генрі Гармер Пауль Фішер Берті Філліпс Франсіс Род Ервін Дері Ерік Маюнко Йозеф Вондрачек Іван Нойманн Іштван Кіш Гастон Тольді Карл Шварц Корнель Шеєр Шарль Ервош Кеннет Мак-Леод Лоран Амош Єне Бартко Ууно Райло Джей Вітем Ернест Гатчон Густав Кроєр П'єр Файо Дімітріос Мюллер Лайош Лудинські Ерне Шуберт Еміліо Брамбілла Корнеліс ден Гелд Нільс Даль Форрест Смітсон Вінсент Дункер

Примітки

Джерела

Сторінка дисципліни змагань на вебсайті www.olympedia.org