Ірвін Макдавелл (; 15 жовтня 1818, Колумбус, Огайо, США — 4 травня 1885, Сан-Франциско, Каліфорнія, США) — американський воєначальник, генерал-майор. Командував військами Союзу у Першій битві при Булл-Рані, яка стала першою великою сухопутною битвою Громадянської війни в США і завершилася для федералів розгромом. У Другій битві при Булл-Рані командував 3-м корпусом Вірджинської армії і став одним з винуватців поразки федералів.

Біографія Ірвін Макдавелл народився в Колумбусі (штат Огайо) в родині син Авраама Ірвіна Макдавелла та Елізи Селдон Макдавелл. Мав англійське та шотландсько-ірландське походження, в також був двоюрідним братом майбутнього генерала Союзу Джона Б'юфорда. Молодший брат Ірвіна Джон Адайр Макдавелл згодом був полковником 6-го добровольчого піхотного полку Айови під час Громадянської війни.

Спочатку Макдавелл навчався у коледжі де Труа у Франції. У 1838 році закінчив Військову академію США у Вест-Пойнті (його однокласником був майбутній генерал Конфедерації Борегар). Після завершення навчання Макдавелл отримав звання другого лейтенанта і почав служити в 1-му артилерійському полку, в згодом був інструктором у Вест-Пойнті. Учасник американсько-мексиканської війни 1846—1848 років. Після війни служив на різноманітних тилових і штабних посадах.

Після початку Громадянської війни 14 травня 1861 року отримав звання бригадного генерала регулярної армії. За підтримки свого давнього друга міністра фінансів Салмона Чейза 27 травня 1861 року Макдавелл був призначений командувачем Армії Північно-Східної Вірджинії. Макдавелл добре розумів що його вояки ще недосвідчені і погано підготовлені, через що зволікав з початком активних операцій. Однак, президент Лінкольн вважав що федеральна армія має негайно перейти в наступ проти Конфередерації. Макдавелл піддався тиску президента і в липні 1861 року повів свою армію в наступ. У Першій битві при Булл-Рані Макдавелл був дощенту розбитий своїм колишнім однокласником Борегаром і своїм колишнім начальником Джонстоном.

Після поразки у Першій битві при Булл-Рані Макдавелл був з пониженням призначений командиром дивізії, але 14 березня 1862 року очолив 1-й корпус і отримав звання генерал-майора добровольців. Навесні 1862 року він діяв вкрай невдало під час кампанії Джексона в долині Шенандоа. В липні 1862 року очолив 3-й корпус Вірджинської армії генерала Поупа. У Другій битві при Булл-Рані діяв невдало, що назавжди зіпсувало його військову кар'єру. Після цієї поразки знятий з посади і два роки не отримував нового призначення.

У липні 1864 року Макдавелл був призначений командувачем Тихоокеанського департаменту. З 27 липня 1865 року по 31 березня 1868 року він командував Каліфорнійським департаментом. З 31 березня по 16 липня 1868 року недовго командував Четвертим військовим округом, а потім командував Східним департаментом з 16 липня 1868 року по 16 грудня 1872 року. 25 листопада 1872 року його було підвищено до генерал-майора регулярної армії. 16 грудня 1872 року Макдауелл змінив генерала Джорджа Гордона Міда на посаді командувача Військової дивізії Півдня і залишався на цій посаді до 30 червня 1876 року. З 1 липня 1876 року він був командувачем Тихоокеанської дивізії. У 1882 році Конгрес запровадив обов'язковий пенсійний вік 64 роки для військових офіцерів, і Макдавелл вийшов у відставку 14 жовтня того ж року.

Після відставки Макдавелл захоплювався ландшафтним садівництвом, будучи на посаді комісара парків Сан-Франциско (штат Каліфорнія) до своєї смерті від серцевого нападу 4 травня 1885 року. На цій посаді він побудував парк у занедбаній резервації Пресідіо, проклавши під'їзди з видом на Золоті Ворота. Він похований на Національному кладовищі Сан-Франциско в Пресідіо Сан-Франциско.

Примітки

Джерела

Dupuy, Trevor N., Curt Johnson, and David L. Bongard. The Harper Encyclopedia of Military Biography. New York: HarperCollins, 1992. ISBN 978-0-06-270015-5. Eicher, John H., and David J. Eicher. Civil War High Commands. Stanford, CA: Stanford University Press, 2001. ISBN 0-8047-3641-3. Warner, Ezra J. Generals in Blue: Lives of the Union Commanders. Baton Rouge: Louisiana State University Press, 1964. ISBN 0-8071-0822-7. Simione Jr., Frank and Gene Schmiel, «Searching for Irvin McDowell: The Civil War's Forgotten General,» Savas-Beatie, 2023. ISBN 978-1-61121-620-2