Дмитро Олександрович Штанько (23 травня 1980, Харків — 5 жовтня 2022, поблизу Бахмута) — підполковник поліції у відставці, кандидат юридичних наук, бізнесмен, учасник російсько-української війни. Cаме Штанько приховано записав спробу торгівлі державними посадами з боку Дениса Єрмака, брата Андрія Єрмака (так звані «Плівки Єрмака»).
Життєпис
Дмитро Штанько народився 23 травня 1980 року в Харкові. Закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ.
16 років працював в органах внутрішніх справ. Працював слідчим-криміналістом. Здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук. Займався викладацькою та науковою діяльністю в системі МВС України. Підполковник.
2014 року звільнився з органів внутрішніх справ. Був засновником і керівником кількох фінансових і аграрних компаній. Штанько не прагнув публічності чи політичної кар'єри. Він був непублічним громадським активістом, якого турбувало те, що відбувається в державі після зміни влади.
29 березня 2020 року народний депутат від «Слуги народу» Гео Лерос оприлюднив відеозаписи, на яких чоловік, схожий на Дениса Єрмака, брата глави Офісу Президента України Андрія Єрмака, обговорює умови працевлаштування на певні посади в органах влади за гроші. Відео зняв Дмитро Штанько.
Наступного дня після публікації відео Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтею про зловживання впливом.
17 квітня 2020 САП ухвалила рішення про передачу справи за підслідністю до Головного слідчого управляння Нацполіції після зміни кримінально-правової кваліфікації на ст. 190 КК України (шахрайство).
А вже 14 липня 2020 року СБУ затримала Штанька в межах справи про шахрайство, ніби-то, під час отримання $100 тисяч хабаря. Замість справи про зловживання впливом почалося розслідування справи про "шахрайство", яке, ніби-то, скоїв Дмитро Штанько. Штанько разом з товаришем, співробітником СБУ Сергієм Шумським, який теж був на тих записах, добровільно пройшли перевірку на поліграфі. Штанько заявив, що вимагатиме чесного розслідування корупційних дій братів Єрмаків і не дозволить зам'яти справу. Наприкінці липня Штанько вийшов з СІЗО під заставу і одразу заявив, що це була провокація.
24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабного вторгнення, Дмитро Штанько вивіз свою родину в безпечне місце за кордон, а сам вже наступного дня повернувся до Києва, де вступив до лав територіальної оборони.
У вересні 2022 року Дмитра Штанька перевели до 93 ОМБр. Майор Юрій Морящєв, який був одним з командирів в підрозділі, в який направили Дмитра Штанька, розповів, що йому суворо заборонили призначати Штанька на будь-яку командну посаду. Лише стрільцем, гранатометником або помічником гранатометника.
На передньому краї в Бахмуті Дмитро Штанько пробув близько місяця. Він отримав дві важкі контузії, але відмовився йти в тил.
5 жовтня російські війська після кількаденних обстрілів захопили одну з українських позицій поблизу Бахмута. Ворог переважав у боєприпасах та артилерії. Командир роти зібрав групу з 20 добровольців та попрохав їх відновити позиції. Дмитро Штанько також пішов в цю в контратаку. Під час контратаки Дмитро Штанько загинув в результаті російського мінометно-артилерійського обстрілу.
В 2022 році кримінальне провадження проти Дмитра Штанька було офіційно закрито. Його "вина" в суді так і не була доведена.
Родина
Батько — колишній топ-посадовець МВС України, генерал-лейтенант. Чотири роки очолював Головне слідче управління МВС України, працював заступником міністра внутрішніх справ. Брат Артем — кандидат юридичних наук, займається викладацькою та науковою діяльністю в системі МВС України. Мав трьох дітей.
Примітки