Столовий ніж — предмет столового приладдя з лезом, яке має один ріжучий край. Столові ножі зазвичай помірно гострі та призначені для нарізання приготованої їжі. Кінець леза заокруглений, передня частина леза може мати зазубрини.

Будова і використання Від інших видів ножів столовий ніж відрізняється формою та застосуванням. Його кінчик заокруглений, лезо притуплене, але може мати зазубрини. Призначений столовий ніж для розрізання вже приготованої їжі. Використовується разом із виделкою: їжа утримується виделкою та розрізається ножем, потім виделкою відрізаний шматочок підноситься до рота. Також може застосовуватися для намазування.

Стандартні столові ножі зазвичай мають загальну довжину (лезо з ручкою) від 22-25 см. Зазубрені ножі краще підходять для розрізання м'ясних страв.

Історія З доісторичних часів ножі мали широке й універсальне використання: як зброя, інструменти та столові приладдя. Виділення ножів у окремий вид столового приладдя відбулося доволі пізно. В середньовічній Європі більшість людей носили власні ножі, а організатори бенкетів не забезпечували їх столовими приладдями. Ножами наколювали їжу та підносили до рота.

Значний внесок у зміну харчового етикету в Європі зробив Кардинал Рішельє. Він запровадив у 1637 правило, щоб за столом вельможі користувалися ножами з заокругленими кінчиками, які могли слугувати зброєю, і якими колупалися в зубах, що Рішельє вважав огидним. Коли виделки почали набувати популярності завдяки своїй зручності, потреба в загостреному кінчику леза ножа зовсім відпала. У 1669 році король Франції Людовик XIV видав указ про заборону всіх гострих ножів на вулиці чи обідньому столі, і наказав сточити всі кінчики ножів, щоб зменшити загрозу їх використання для насильства.

Надалі відбулося виділення столового ножа, якому характерні заокруглений кінець і більша, ніж у універсального ножа, ширина. Ручка при цьому робилася вигнутою під форму долоні, трохи піднятою відносно леза для зручності різання. Звичайним стало використання ножа, за якого він просовується між зубцями виделки та розрізає їжу. Це було пов'язано з прийняттям їжі з тарілок, а не з мисок, та подачею окремих порцій кожній особі замість набрання зі спільної тарілки.

Імпорт ножів до Америки з Європи зумовив тамтешній особливий столовий етикет. Виделки мали невелике поширення в американських колоніях, а замість них користувалися ложками й столовими ножами. Ложкою в такому разі притримували розрізувану їжу, а потім перекладали її в іншу руку, щоб з'їсти розрізану страву. Наступна спеціалізація призвела до появи ножів для стейків (з гострим кінцем і багатьома зазубринами), ножів для масла, риби.

Довговічність столових ножів, як і іншого столового приладдя, збільшив перехід до використання нержавійної сталі на початку XX ст. Столові ножі зазвичай виготовляють штампуванням сталевих заготовок з подальшим шліфуванням і заточуванням.

Див. також

Кухонний ніж Ніж для масла Хлібний ніж Ніж для піци Сирний ніж Ніж для томатів

Примітки

Посилання