«Суворе випробування» () — американська історична драма 1996 року режисера Ніколаса Хайтнера. Сценарій написав Артур Міллер, адаптувавши власну однойменну п'єсу 1953 року. Головні ролі виконали Денієл Дей-Льюїс, Вайнона Райдер і Пол Скофілд (у своїй останній ролі в кіно).

Дія фільму розгортається в 1692-му, під час салемських судових процесів над відьмами. Мешканка Салема намагається звинуватити дружину свого колишнього коханця у чаклунстві.

Сюжет У Салемі, штат Массачусетс, група дівчат збирається в лісі разом із рабинею Тітубою, щоб за допомогою магії прикликати кохання. Ебігейл Вільямс заходить найдалі: вона вбиває курку та п'є її кров, бажаючи смерті Елізабет — дружині Джона Проктора. Коли їх застає преподобний Семюел Перріс, дівчата розбігаються, але його донька Бетті втрачає свідомість.

Бетті та Рут (донька подружжя Патнемів) не прокидаються. Поки Ґайлз Корі підозрює дітей у симуляції, а Джон Проктор, з яким у Ебігейл колись був роман, відвідує дім Перріса, місто охоплює паніка. Переконані у втручанні диявола, мешканці викликають експерта — преподобного Джона Гейла.

Щоб уникнути кари, Ебігейл звинувачує Тітубу у відьомстві. Після жорстокого побиття рабиня «зізнається» у зв’язках із дияволом. Відчувши смак влади, дівчата починають вигукувати імена інших жінок, яких вони нібито бачили з нечистим. Серед обвинувачених опиняється і Елізабет Проктор.

Джон Проктор прагне покінчити з минулим і захистити дружину. Він змушує свою служницю, Мері Воррен, яка є однією з «постраждалих» дівчат, зізнатися в суді, що все це — інсценування. Проте правосуддя перетворюється на абсурд: Френсіс Нерс подає список людей, що ручаються за обвинувачених, але судді наказують заарештувати всіх підписантів. Ґайлз Корі стверджує, що Патнем маніпулює донькою, аби заволодіти землями сусідів, але через відмову назвати свідка сам потрапляє за ґрати. Елізабет Проктор повідомляє про свою вагітність, що дає їй тимчасову відстрочку від страти.

Коли Проктор звинувачує дівчат у кривосвідченні, вони починають симулювати і кричати, звинувачуючи Мері Воррен у чаклунстві. У розпачі Джон Проктор зізнається у перелюбстві з Ебігейл, щоб викрити її справжні мотиви — бажання посісти місце його дружини. Ебігейл заперечує це, тому суд викликає Елізабет, щоб підтвердити слова Джона. Не знаючи про його зізнання та бажаючи врятувати репутацію чоловіка, вона вперше в житті каже неправду, заперечуючи їхній зв'язок. Дівчата влаштовують нову істерику, заявляючи, що Мері атакує їх у подобі «жовтого птаха». Налякана Мері Воррен зраджує Джона і звинувачує вже його у служінні дияволу. Проктор, бачачи крах здорового глузду, вигукує: «Я кажу вам: Бог помер!», після чого його заарештовують.

Салем тоне в стратах. Ґайлз Корі гине під катуванням (його розчавлюють камінням), так і не визнавши провини, щоб зберегти майно для синів. Перед стратою Джона преподобний Гейл, який розчарувався в суді, намагається викрити Ебігейл, але вона, вкравши гроші дядька, тікає на Барбадос. Перед від'їздом вона пропонує Джону втекти з нею, на що він відповідає: «Ми зустрінемося не на кораблі, Ебігейл, а в пеклі».

Влада дозволяє Елізабет побачитися з чоловіком, сподіваючись, що вона вмовить його підписати зізнання задля порятунку життя. Джон спочатку погоджується, але коли від нього вимагають публічного оприлюднення документа для залякування інших, він розриває папір. «Ви забрали мою душу, залиште мені моє ім’я!» — кричить він, обираючи смерть із честю замість життя з ганьбою.

Джон Проктор, Ребекка Нерс та Марта Корі гинуть на шибениці під звуки Отче наш. Загалом було страчено 19 невинних людей, після чого полювання на відьом у Салемі нарешті припинилося.

Акторський склад

Відгуки Фільм розглядався Американським інститутом кіномистецтв для циклу AFI's 10 Top 10 як один з 50 варіантів у номінації «10 найкращих судових драм», проте не потрапив до фінального списку.

На сайті-агрегаторі рецензій Rotten Tomatoes стрічка має рейтинг схвалення 71% на основі 65 рецензій і середню оцінку 7,3/10.

Оуен Глейберман з Entertainment Weekly поставив фільму оцінку «А», назвавши екранізацію «вражаюче потужною» і відзначивши «видовищну» гру Дей-Льюїса, Скофілда та Аллен.

Роджер Еберт дав фільму 2 з 4 зірок, написавши, що «історія має всі правильні ходи і всі правильні позиції, але в її основі чогось не вистачає; я думаю, що їй потрібно менше шаленства і більше людської природи».

Нагороди і номінації Нагорода Категорія Номінант Результат Пос. Оскар Найкраща жіноча роль другого плану Джоан Аллен Найкращий адаптований сценарій Артур Міллер Асоціація кінокритиків Чикаго Найкраща жіноча роль другого плану Джоан Аллен БАФТА Найкраща чоловіча роль другого плану Пол Скофілд Найкращий адаптований сценарій Артур Міллер Берлінський міжнародний кінофестиваль Золотий ведмідь Ніколас Хайтнер Вибір критиків Найкращий фільм Найкраща жіноча роль другого плану Джоан Аллен Золотий глобус Найкраща чоловіча роль другого плану Пол Скофілд Найкраща жіноча роль другого плану Джоан Аллен Імперія Найкраща акторка Спілка кінокритиків Бостона Найкраща жіноча роль другого плану

Примітки

Посилання