Директива 96/98/ЄС, також відома як Директива про морське обладнання» () — нормативно-правовий акт Європейської Унії, яким регулювався порядок вжиття заходів для забезпечення безпеки морського транспорту, а також сертифікування обладнання. Документ був прийнятий 20 грудня 1996 року в Брюсселі Радою та набрав чинності 17 лютого 1997 року. Директива втратила чинність 17 вересня 2016 року у зв'язку з прийняттям Директиви Європейського парламенту та Ради 2014/90/ЄУ від 23 липня 2014 року.
Історія створення Морські перевезення є одним із найбільш затребуваних видів транспортування вантажів та людей. Для регулювання відносин, що виникають у зв'язку з цією діяльністю, низка держав та організацій розробляють міжнародні конвенції (Міжнародна конвенція 1996 року про вантажні лінії, Конвенція 1972 року про Міжнародні правила попередження зіткнень на морі тощо). Міжнародна морська організація виступає розробником різного роду стандартів, що пред'являються до персоналу та обладнання судів. У зв'язку з тим, що існують вимоги з боку ІМО, Берегової охорони США та законодавством кожної окремої країни, Європарламентом спільно з Радою Європи було прийнято рішення про систематизацію норм та правил, а також гармонізацію впровадження стандартів ІМО. Результатом спільної роботи стало прийняття 20 грудня 1996 Директиви 96/98/ЄС «Морське обладнання».
Характеристика документа
Структура
Преамбула (Whereas, складається з п. 1-18); ст. 1-22; Додаток А (Annex A); Додаток (Annex B); Додаток (Annex С); Додаток D (Annex D).
Завдання До завдань Директиви 96/98/ЄС «Морське обладнання» входить забезпечення заходів щодо підвищення безпеки на морі та запобігання забруднення морського середовища. Також забезпечення узгодження правил безпеки на борту суден із прапором ЄС є першорядною метою та досягнуто шляхом одноманітного застосування міжнародних документів щодо обладнання. Положення Директиви дозволяють вільне поширення сертифікованого обладнання в межах Європейської Унії.
Примітки