Кулієв Руслан (нар. 1991, с. Новочернігівський, Челябінська область, Російська Федерація) — російський військовослужбовець, старший лейтенант 80-го танкового полку Збройних сил Російської Федерації (в/ч № 87441). Засуджений українським судом за воєнні злочини, вчинені під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року.

Вирок у справі Кулієва став першим судовим рішенням за сексуальне насильство в контексті російсько-української війни.

Біографічні дані Кулієв народився бл. 1991–1992 року в селі Новочернігівський Челябінської області Росії. Проходив службу на посаді командира підрозділу у складі 80-го танкового полку (в/ч № 87441) 90-ї гвардійської танкової дивізії, дислокованої в м. Чебаркуль Челябінської області.

Воєнні злочини (Чернігівщина, березень 2022)

Контекст окупації 3 березня 2022 року, в ході повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке розпочалось 24 лютого 2022 року, підрозділи 80-го танкового полку зайняли низку населених пунктів Чернігівського району. Зокрема, було окуповано одне із сіл поблизу Чернігова — за даними ЗМІ та судових матеріалів, йдеться про с. Льгів.

За свідченнями місцевих жителів, у село прибуло близько 1 000 російських військових, які самовільно оселялися в будинках цивільних. Окупанти систематично займалися мародерством та вживанням алкоголю.

Обставини злочину 9 березня 2022 року Кулієв разом зі своїм підлеглим — 23-річним сержантом Андрієм Чудіним (м. Магнітогорськ, РФ) та ще одинадцятьма військовими — самовільно оселився в будинку місцевої родини, що складалась із літньої жінки, її неповнолітньої онучки (приблизно 16 років) та онука — колишнього строковика Національної гвардії України.

Дізнавшись про службу онука в Нацгвардії, Чудін тримав юнака закутим у наручники просто неба, без верхнього одягу, протягом чотирьох ночей.

Кулієв неодноразово допитував хлопця та катував його: бив більярдним кием по ногах, стріляв у його напрямку з автомата та наводив на нього заряджений ручний гранатомет.

У ніч з 10 на 11 березня Кулієв намагався зґвалтувати неповнолітню дівчину. Він штовхнув її на ліжко, сів на ноги та скрутив руки, вдарив по голові зброєю, погрожував вбити брата та бабусю, а також передати жертву іншим солдатам для зґвалтування, якщо вона відмовиться.

Дівчині вдалося вирватися та покликати на допомогу. Наступного дня Кулієв повторив спробу: штовхнув дівчину на ліжко, розірвав блискавку куртки, знову намагався її роздягнути. Коли жертва закричала — знову взяв її за горло і почав душити.

Понад тиждень Кулієв психологічно тиснув на жертву, погрожуючи та переслідуючи її.

18 березня тітка дівчини, яка мешкає у сусідньому селі, забрала племінницю до себе. Навіть після цього Кулієв намагався дізнатися її місцезнаходження від брата.

Встановлення особи підозрюваних Розслідування розпочалося з клаптика паперу, на якому жертва записала номер телефону одного з солдатів — того, хто розпалював котел у будинку.

Слідчі встановили, що номер належить Чудіну; його фото було знайдено в соціальних мережах, після чого потерпілі впізнали підозрюваного. Кулієва ідентифікували через шеврон із його прізвищем на уніформі, а також через зв'язок із військовою частиною, де служив Чудін.

Судовий процес

Справа № 751/2659/22 Справу розглядав Новозаводський районний суд м. Чернігова під головуванням судді Володимира Павлова. Судовий процес відбувся заочно, оскільки обидва обвинувачені перебувають на території Росії та ухиляються від правосуддя.

Вирок Вирок оголошено 2 листопада 2022 року.

Він став першим вироком за сексуальне насильство у контексті російсько-української війни.

Важливо: воєнні злочини не мають строку давності, а отже Кулієв може бути притягнутий до відповідальності навіть через десятиліття після вчинення злочину.

Значення справи Справа Кулієва набула широкого міжнародного розголосу як перший в Україні судовий процес, завершений обвинувальним вироком за сексуальне насильство в умовах збройного конфлікту. За даними Reuters і CBC, українські правоохоронні органи розглядають сексуальне насильство як один із інструментів терору проти цивільного населення.

Офіс Генерального прокурора України кваліфікував сексуальне насильство з боку збройних сил РФ як злочин, «спрямований на поширення жаху та страху серед цивільного населення».

Спеціальний представник Генерального секретаря ООН з питань сексуального насильства в конфліктах Прамілла Паттен заявила про «ознаки використання сексуального насильства як зброї війни».

Див. також

Олексій Ануля – військовий який пройшов через російський полон Jingle BellZ – книга Олексія Анулі про катування в російському полоні МБФ "ЦІНА СВОБОДИ" – фонд Олексія Анулі Геноцид українців / Визнання геноциду українців (2022) / Женевська конвенція Система фільтраційних таборів під час російсько-української війни Військовополонені у російсько-українській війні (з 2014)

Вбивство та страти: Список закатованих до смерті в російському полоні Убивство Олександра Мацієвського Страта українського військовополоненого через обезголовлення Розстріл полонених бійців ЗСУ біля Роботиного Розстріл полонених бійців ЗСУ на позиції «Зеніт» Розстріл полонених бійців ЗСУ біля Авдіївки Масове вбивство полонених в Оленівці Шадура Тимофій Миколайович Божко Павло Геннадійович

Тортури та знущання: Тортури в санаторії «Привілля» Катування та вбивства військовополонених під час війни в Україні Хто катував українців: Сучко Євген Юрійович Петровський Ян Ігорович Мільчаков Олексій Юрійович Зусько Михайло Степанович Руслан Кулієв

Примітки