Директива про захист викривачів

Директи́ва про за́хист осі́б, які́ повідомля́ють про пору́шення законода́вства У́нії (також відома як Директива про захист викривачів або Директива про викривачів, Директива (ЄУ) 2019/1937) — нормативно-правовий акт Європейської Унії спрямований на захист осіб, які працюють у державній чи приватній організації або контактують з нею під час своєї професійної діяльності та які часто першими помічають загрози або шкоду суспільним інтересам, коли повідомляють про порушенняЗгідно зі статтею 5(1) Директиви (ЄУ) № 2019/1937, порушеннями є дії чи бездіяльність, які є незаконними та стосуються законодавства Унії і матеріальних сфер, до яких застосовується ця Директива, про які йдеться в статті 2 чи суперечать предмету чи меті правил, встановлених законодавством Унії, у межах матеріальних сфер, до яких застосовується ця Директива, про які йдеться в статті 2. законодавства Унії, що впливають на суспільні інтереси. Як викривачі, ці особиЗгідно зі статтею 5 Директиви (ЄУ) № 2019/1937, «особа, яка сприяє повідомленню» – це фізична особа, яка повідомляє або публічно розголошує інформацію про порушення, отриману в контексті своєї робочої діяльності. роблять внесок у забезпечення виявлення та запобігання порушенням. Однак потенційні викривачі можуть бути утримані від повідомлення про свої занепокоєння чи підозри через страх помсти. Ця Директива та її імплементація в національне законодавство держав-членів спрямовані на встановлення збалансованого та ефективного захисту викривачів як на рівні Унії, так і на міжнародному рівні (стаття 1 цієї Директиви).Див. також пункт 1 декларативної частини Директиви (ЄУ) № 2019/1937.

Мета та завдання

Директива про захист викривачів забезпечує їхній більш рівномірний та ефективний захист по всій ЄУ. Директива встановлює єдині стандарти у всіх державах-членах щодо повідомлення про неправомірні дії та захисту тих, хто про них повідомляє.Див. статтю 1 Директиви, а також пункт 4 преамбули.

Віцепрезидентка Європейської комісії та комісарка з питань цінностей та прозорості Віра Йоурова заявила: «Викривачі надзвичайно важливі в наших суспільствах. Це сміливі люди, які готові викривати незаконну діяльність, щоб захистити громадськість від правопорушень – часто з великим ризиком для своєї кар’єри та засобів до існування».

Особи та установи, на які поширюється дія директиви Сама директива, за умови її належного транспонування в національне законодавство, застосовується до держав-членів ЄУ (див. також: пряма дія). Однак національне транспонування Директиви (ЄУ) 2019/1937 застосовується до

в основному всіх юридичних осіб з більш ніж 50 працівниками,Див. статтю 8(3), додаток у частинах I.B та II, а також пункти 48 та наступні частини преамбули Директиви (ЄУ) № 2019/1937. та усі юридичні особи публічного права, Муніципалітети з населенням понад 10 000 мешканцівДив. також статтю 8(9) Директиви (ЄУ) № 2019/1937. та Органи влади.

Переваги для компаній Директива надає, зокрема, середнім та правову базу для створення каналів повідомлень, управління процесами повідомлень, а також належного розгляду та обробки неправомірних дій всередині компанії. Це дозволяє компаніям виявляти ризики, пов’язані з неправомірними діями, краще та юридично регулювати їх всередині компанії, ініціювати покращення та уникати публічних скандалів. Крім того, відкрита культура критики також створює додаткову цінність для корпоративної культури, що, у свою чергу, може запобігти або мінімізувати шкоду.

За певних обставин керівництво також може мати можливість уникнути або мінімізувати кримінальну відповідальність для себе або компанії шляхом належного впровадження варіантів внутрішньої звітності (див., наприклад, , корпоративне кримінальне право).

Внутрішній канал повідомлень Один або декілька внутрішніх каналів повідомлень дозволяють викривачам повідомляти про правопорушення, а організаціям – швидко виявляти ризики. Директива передбачає наявність усних, письмових, особистих та, за бажанням, анонімних повідомлень. Організації можуть вільно вибирати тип каналу або каналів повідомлень, які вони створюють. Треті сторони також можуть бути уповноважені отримувати повідомлення.Див. статтю 8, а також пункти 53 та наступні частини Директиви (ЄУ) № 2019/1937.

Ці канали повідомлення повинні бути безпечно розроблені, налаштовані та експлуатуватися, щоб забезпечити конфіденційність особи викривача та особи третіх осіб відповідно до GDPR. Приклади каналів повідомлення включають:

спеціальну поштову скриньку, спеціальні облікові записи електронної пошти, спеціальна телефонна гаряча лінія, спеціально розроблені цифрові системи інформування, наприклад, через простий, але безпечний інтернет-застосунок, усно з призначеним представником (наприклад, відповідальному за дотримання вимог або омбудсмену) або безпосередньо керівництву.

Якщо внутрішні канали повідомлень не налагоджено, організації ризикують отримувати повідомлення через зовнішні канали (наприклад, медіа, прокуратуру, торговельну службу, тощо).Див. статтю 10, а також пункти 44 та наступні, а також 51 декларативної частини Директиви (ЄУ) № 2019/1937.

Держави-члени можуть також дозволити юридичним особам приватного та державного секторів, а також компетентним органам, бути зобов'язаними отримувати анонімні повідомлення про порушення, що підпадають під дію цієї Директиви, та вживати подальших заходів.Див. також пункт 34 преамбули Директиви (ЄУ) № 2019/1937.

Зовнішній канал повідомлень Відповідно до статті 11 Директиви (ЄУ) 2019/1937, держави-члени зобов'язані створити спеціальні зовнішні канали повідомлень та створити умови для вжиття подальших заходів після повідомлень, а також забезпечити ці канали достатніми ресурсами. Вони також повинні забезпечити, щоб органи влади, які не мають компетенції вживати заходів за повідомленням у значенні Директиви (ЄУ) 2019/1937, але не мають повноважень діяти щодо повідомленого порушення, безпечно пересилали повідомлення компетентному органу в розумні терміни та негайно інформували викривача про пересилання (стаття 11(6) Директиви (ЄУ) 2019/1937).

Розробка зовнішніх каналів повідомлень, інформація про отримання звітів та відповідні подальші заходи, а також перегляд процедур компетентними органами повинні здійснюватися відповідно до статей 12 та наступних Директиви (ЄУ) 2019/1937.

Особа, яка сприяє повідомленню / викривач (особи, до яких застосовується ця Директива)

Директива не накладає жодних обмежень щодо того, хто (працівники всіх видів,Див. статтю 4 Директиви (ЄУ) № 2019/1937, незалежно від того, чи трудові відносини вже існують, чи ще не встановлені. стажери, волонтери, клієнти, постачальники, ділові партнери, конкуренти тощоДив. також пункти 38 та наступні декларативні положення Директиви (ЄУ) № 2019/1937.) може подавати повідомлення, і незалежно від того, чи є вони громадянами Унії, чи громадянами третіх країн,Див. пункт 37 преамбули Директиви № 2019/1937. які скарги чи порушення можна повідомляти, за умови, що повідомлення є правильним або викривач міг обґрунтовано припустити, що воно є правдивим.

Матеріальна сфера застосування Згідно зі статтею 2, матеріальна сфера застосування Директиви (ЄУ) 2019/1937 включає:

Порушення, що підпадають під дію правових актів Унії, перелічених у Додатку до цієї Директиви, та стосуються таких сфер: державні закупівлі; фінансові послуги, продукти та ринки, а також запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму; безпека продуктів та їхня відповідність стандартам; безпека на транспорті; охорона навколишнього середовища; радіаційний захист та ядерна безпека; безпека харчових продуктів та кормів, здоров’я та добробут тварин; громадське здоров’я; захист прав споживачів; захист приватності та персональних даних; безпека мереж та інформаційних систем; порушення, які впливають на фінансові інтереси Унії, згідно
зі статтею 325 ДФЄУ та, як далі визначено, відповідними законами Унії; порушення, які стосуються внутрішнього ринку, згідно зі статтею 26(2) ДФЄУ, зокрема порушення правил Унії щодо конкуренції та державної допомоги, а також порушення, які стосуються внутрішнього ринку, щодо актів, які порушують правила оподаткування прибутку підприємств,
чи схем, мета яких полягає в отриманні податкових пільг, що позбавляє законодавство оподаткування прибутку підприємств, яке застосовується, його предмета та мети.

Держави-члени можуть поширювати захист згідно з національним законодавством на сфери або правові акти, що не охоплюються статтею 2(1) Директиви (ЄУ) 2019/1937, а також на будь-які імплементаційні або делеговані заходи, прийняті державами-членами та Унією відповідно до цих правових актів. Крім того, цей перелік у статті 2 слід розуміти як такий, що завжди стосується чинної версії або нової, зміненої чи доповненої версії правових актів Унії (динамічне посилання).Див. пункт 19 преамбули Директиви (ЄУ) № 2019/1937.

Вже існують правила для викривачів порушень, пов'язаних з безпекою праціДив. також: Директива Ради 89/391/ЄЕС від 12 червня 1989 року про запровадження заходів для заохочення покращення безпеки та здоров’я працівників на роботі (ОВ L 183, 29 червня 1989 року, с. 1). та безпекою дорожнього рухуДив. також положення щодо викривачів у Регламенті (ЄУ) № 376/2014 Європейського Парламенту та Ради від 3 квітня 2014 року про звітування, аналіз та подальші дії щодо інцидентів у цивільній авіації, що вносить зміни до Регламенту (ЄУ) № 996/2010 Європейського Парламенту та Ради та скасовує Директиву 2003/42/ЄС Європейського Парламенту та Ради та Регламенти Комісії (ЄС) № 1321/2007 та (ЄС) № 1330/2007 (ОВ L 122, 24.4.2014, с. 18), та Директиві 2013/54/ЄУ Європейського Парламенту та Ради від 20 листопада 2013 року про певні обов'язки держави прапора щодо дотримання та забезпечення виконання Конвенції про морську працю 2006 року (ОВ L 329, 10.12.2013). 2013, с. 1) та Директива 2009/16/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2009 року про контроль державою порту (ОВ L 131, 28 травня 2009 року, с. 57)..

Викривачі, які повідомляють інформацію про загрози або шкоду суспільним інтересам у зв'язку з їхньою професійною діяльністю, також захищені правом на свободу вираження поглядів (стаття 11 Хартії основних прав та стаття 10 ЄКПЛ; див. також статтю 15(2) Директиви(ЄУ) 2019/1937).Див. також Рекомендацію Ради Європи щодо захисту викривачів від 30 квітня 2014 року.Див. пункт 31 преамбули Директиви (ЄУ) № 2019/1937.

Сфери, що належать до національної безпеки чи захисту істотних безпекових інтересів держав-членів, зазвичай звільняються від звітності.Стаття 3(2) та пункт 24 декларативної частини Директиви (ЄУ) № 2019/1937. Таким чином, Директива (ЄУ) 2019/1937 не застосовується до повідомлень про порушення, пов'язані з укладанням контрактів щодо оборонних або безпекових аспектів, що охоплюються статтею 346 ДФЄУ. Однак держави-члени можуть включати ці сфери.Див. пункти 24 та 25 преамбул Директиви (ЄУ) № 2019/1937. Також звільняються від дії цієї Директиви питання, що стосуються конфіденційності спілкування між адвокатом і клієнтом (адвокатська таємниця), судової таємниці та питання, що стосуються конфіденційності спілкування між медичними працівниками, включаючи терапевтів, та їхніми пацієнтами, а також медичних записів пацієнтів (лікарська таємниця).Див. пункт 26 преамбули Директиви (ЄУ) № 2019/1937. Також звільняються інформатори та шпигуни, які працюють на поліцію, прокуратуру, митні органи тощо.Див. статтю 3(3) та пункт 30 преамбули Директиви (ЄУ) № 2019/1937.

Захист викривачів від переслідування