«Пролетарійка лівиця» () — французька маоїстська політична партія, яка існувала з 1968 по 1974 рік. Як зазначає Крістоф Бурсейє: «З усіх маоїстських організацій після подій травня 1968 року найважливішою за чисельністю та культурним впливом, безсумнівно, була "Пролетарська лівиця"».
Історія «Пролетарська лівиця» була заснована в жовтні 1968 року групою активістів, які після розколу покинули тоді впливовий маоїстський (). Засновниками партії були Олів'є Ролен, Жан-П'єр Ле-Дантек, Жан-Клод Верньє, брати Тоні та Бенні Леві, Жана Ск'яво, Моріс Бровер і Жан-Клод Занкаріні. Пізніше, у 1969 році, до партії вступили колишні лідери студентського профспілкового руху Ален Гейсмар та Серж Жюлі.
Серед відомих постатей, які свого часу були членами «Пролетарської лівиці», були журналіст , філософи , Андре Глюксманн, , Крістіан Жамбе, , , продюсер , письменник Даніель Рондо, політолог та «голос травня 60-го» . Після розформування партії частина її активістів відмовилася від своїх переконань, взяла критичний курс щодо революційного соціалізму та комунізму в публіцистиці, отримавши назву «нові філософи». Активісти й активістки «Пролетарської лівиці» брали участь у заснуванні французької щоденної газети «Ліберасьйон», яка з того часу трансформувалася і сьогодні є щоденною лівоцентристською газетою з масовим тиражем. Партію інколи називали не за офіційною назвою, а як «Мао-спонтекс» або «маоїсти спонтанності». Це була іронічна гра слів, де назва Spontex, яку носив бренд губок для миття посуду, вказувала на антиавторитарний підхід «Пролетарської лівиці» до соціалістичної революції.
Тривалий час газету La Cause du peuple, яку видавала партія, редагував відомий філософ-екзистенціаліст Жан-Поль Сартр.
Див. також
Автономізм
Посилання
Зовнішні посилання
Маоїзм у Франції в 1970-х роках Історія «Пролетарської лівиці»