Емі Мері Медіган (; 11 вересня 1950, Чикаго) — американська акторка. Лауреатка премій «Оскар», Гільдії кіноакторів США та «Вибір критиків» за роль у фільмі жахів «Зброя» (2025).
Починала як рок-співачка, на початку 1980-х років перейшла в акторську сферу. Найзнаніша за ролями у фільмах і серіалах «Вулиці у вогні» (1984), «Дядечко Бак» (1989), «Поле чудес» (1989), «Темна половина» (1993), «Карнавал» (2003—2005), «Бувай, дитинко, бувай» (2007), «Анатомія Грей» (2008—2009), «Межа» (2010—2011) та «Полювання» (2020).
Життєпис Народилась 11 вересня 1950 року в Чикаго, штат Іллінойс. Має давнє ірландське коріння, мати — акторка-аматорка, батько — журналіст Newsweek, радіоведучий у ЧикагоTeamsters' Dolores H. Madigan, 70Mother of actress Amy Madigan dies of cancer.
У 1972 році закінчила Університет Маркетта в Мілвокі, має ступінь бакалавра мистецтв. У 1974 році переїхала до Лос-Анджелеса, де розпочала кар'єру рок-співачки. «Я щодня сумую за музикою. Це вкрай вісцеральне та емоційне мистецтво. Проте я працювала в музичній сфері дуже довгий час і не була авторкою пісень, не створювала власний матеріал. Я відчувала, що б'юсь в одну й ту ж стіну» — казала МедіганClassic Hollywood: Amy Madigan, stage lover, directs an L.A. play.
Деякий час працювала офіціанткою, навчалась акторства в Інституті театру і кіно Лі СтрасбергаAmy Madigan gets the right parts but glamor isn't in her script. На початку 1980-х років розпочала акторську кар'єру. У 1985 році вперше номінувалась на «Оскар» за роль доньки персонажа Джина Гекмена в драмі «Двічі в житті». Зіграла головні ролі та другорядні ролі у різножанрових фільмах «Вулиці у вогні» (1984), «Дядечко Бак» (1989), «Поле чудес» (1989), «Темна половина» (1993).
Завжди віддавала перевагу театру, ніж кіно. Грала в п'єсах Бет Генлі, Сема Шепарда, Едуардо Мачадо. У 1992 році дебютувала на Бродвеї, зігравши Стеллу в «Трамваї „Бажання“» Теннессі Вільямса.
У 2000—2010-х роках виконувала головні та другорядні ролі в серіалах та фільмах «Карнавал» (2003—2005), «Бувай, дитинко, бувай» (2007), «Анатомія Грей» (2008—2009), «Межа» (2010—2011). Після настання 50-річного віку і до «Зброї» Медіган мала труднощі з цікавими ролями. У 2015 році вона зізналась, що чоловік працює значно більше, ніж вона.
У 2025 році пережила повторний сплеск популярності, зігравши головну негативну роль у фільмі жахів «Зброя». При створенні образу акторка надихалась фотомистецтвом Діани Арбус і роллю Бетті Девіс у класичному фільмі жахів «Що сталося з Бебі Джейн?» (1962). Критики з захопленням сприйняли перевтілення Медіган, а стаття в Vulture навіть називалась «Дайте Емі Медіган „Оскар“ за „Зброю“»Give Amy Madigan an Oscar for Weapons. Why Not?. За роль зловісної тітоньки Гледіс 75-річна акторка здобула перші в кар'єрі премії «Оскар», Гільдії кіноакторів США та «Вибір критиків».
Особисте життя У 1980 році познайомилась з актором-початківцем Едом Гаррісом, з яким вже за рік грала на одній сцені. У 1983 році Гарріс і Медіган одружились. У 1993 році у подружжя народилась донька Лілі. «Ми з Едом різні люди, але дуже схожі у важливих речах. Ми готуємось до ролі по-різному, репетируємо по-різному, але в нашому випадку це спрацьовує» — казала акторка.
Медіган є прибічницею католицької віриEd Harris Has the Righteous Stuff, Too / Actor plays a particularly convincing priest in `The Third Miracle'.
Фільмографія
«Подружжя Гарт» (1981; телесеріал) — Адель «Дитя кохання» (1982) — Террі Джін Мур «Любовні листи» (1983) — Венді «Наступного дня» (1983) — Елісон Ренсом «Місця в серці» (1984) — Віола Келсі «Вулиці у вогні» (1984) — Маккой «Затока Аламо» (1985) — Глорі Шір «Двічі в житті» (1985) — Санні Маккензі-Собел «Помста Пентагону» (1987) — Барбара Каттер «Принц Пенсильванії» (1988) — Карла Гедлі «Поле чудес» (1989) — Енні Кінселла «Дядечко Бак» (1989) — Шеніз Коболовскі «Роу проти Вейда» (1989) — Сара Веддінгтон «Темна половина» (1993) — Ліз Бомон «Жіночі збочення» (1996) — Медді Стівенс «Біль кохання» (1997) — Бретт Емерсон «З такими друзями...» (1998) — Ханна Дімартіно «Блискуча брехня» (1998) — Мері Джейн Венн «Поллок» (2000) — Пеггі Гуггенгайм «Час танцювати» (2002) — Джекі «Проєкт Ларамі» (2002) — офіцер Реггі Флатті «Карнавал» (2003—2005; телесеріал) — Айріс Кроу «Пережити зиму» (2005) — Лорі Ленскі «Бувай, дитинко, бувай» (2007) — Бі Маккріді «Криміналісти: мислити як злочинець» (2007; телесеріал) — Джейн Генретті «Врятувати Грейс» (2008; телесеріал) — Гретчен Лагарді «Живий доказ» (2008) — Френ Віско «Анатомія Грей» (2008—2009; телесеріал) — доктор Кетрін Ваятт «Швидка допомога» (2009; телесеріал) — Мері Теггерт «Закон і порядок» (2010; телесеріал) — Емілі Раян «Вірджинія» (2010) — Розанна Тіптон «Межа» (2010—2011; телесеріал) — Мерілін Данем «Ось я який» (2011) — директорка Евелін Келнер «Мемфіс Біт» (2011; телесеріал) — Кейт Мерфі «Погода майбутнього» (2012) — Грета «Рятувальниця» (2013) — Жюстін Лондон «Прісна вода» (2013) — мадам Боварі «Закохана Шайрін» (2014) — Рейчел Гарсон «Фронтера» (2014) — Олівія Макнері «Сіра леді» (2015) — Лола «Правила не застосовуються» (2016) — місіс Бренсфорд «Ґрейс і Френкі» (2016; телесеріал) — Елейн Міллстейн «Як уникнути покарання за вбивство» (2016; телесеріал) — Айрін Кроулі «Застряглі» (2017) — Сью «Нечесний» (2017) — Джойс Вон «Американська жінка» (2018) — Маргарет «Пеггі» Келлеген «Остання межа» (2019) — Донна Берр «Полювання» (2020) — Міранда («Ма») «Страшні казки: Місто янголів» (2020; телесеріал) — Аделаїда Фінністер «Ненаситний» (2021) — директорка Еллен Бут «Відновлення» (2025) — Бесс Гедлі «Зброя» (2025) — тітонька Гледіс «Спонсор» (2026)
Нагороди 1983 — номінація на премію «Золотий глобус» в категорії «Нова зірка року» (за фільм «Дитя кохання») 1984 — приз за найкращу жіночу роль кінофестивалю у Сіджасі (за фільм «Вулиці у вогні») 1985 — номінація на премію «Золотий глобус» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» (за фільм «Двічі в житті») 1986 — номінація на премію «Оскар» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» (за фільм «Двічі в житті») 1989 — номінація на премію «Незалежний дух» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» (за фільм «Принц Пенсильванії») 1989 — номінація на премію «Еммі» в категорії «Найкраща жіноча роль в мінісеріалі або фільмі» (за фільм «Роу проти Вейда») 1990 — премія «Золотий глобус» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану в телесеріалі, мінісеріалі або фільмі» (за фільм «Роу проти Вейда») 1998 — номінація на премію «Незалежний дух» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» (за фільм «Біль кохання») 1999 — номінація на премію «Супутник» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану в телесеріалі, мінісеріалі або фільмі» (за фільм «Блискуча брехня») 2004 — номінація на премію «Супутник» в категорії «Найкраща жіноча роль у драматичному телесеріалі» (за серіал «Карнавал») 2026 — Міжнародна премія Австралійської академії кінематографу і телебачення в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» (за фільм «Зброя») 2026 — номінація на премію «Золотий глобус» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» (за фільм «Зброя») 2026 — премія «Вибір критиків» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» (за фільм «Зброя») 2026 — премія Гільдії кіноакторів США в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» (за фільм «Зброя») 2026 — премія «Оскар» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» (за фільм «Зброя»)
Примітки