Освітні (навчальні) втрати — це значущі відхилення від результатів навчання, визначених державними стандартами освіти, що виникають внаслідок тривалих перерв у навчальному процесі або зниження його якості.

В українському контексті явища набули системного характеру через кумулятивний вплив пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення РФ.

Види втрат

Навчальні втрати – втрата знань і навичок, академічний регрес через певні перерви у навчанні конкретного учня. Навчальні прогалини/розриви у навчанні – відмінності між фактичними результатами, академічним прогресом учня та очікуваними результатами, які встановлюють стандарти чи передбачені середньостатистичними даними. Розриви можуть бути у класах між учнями, які навчаються екстерном чи у змішаному режимі навчання

Причини виникнення Причини виникнення освітніх втрат в Україні:

Повномасштабна війна: руйнування шкіл, вимушений виїзд за кордон або переїзд. Виїзд учнівства за кордон. Мовний бар’єр є вагомою проблемою для учнів, які виїхали за кордон. Через це вони можуть не опановувати навчальну програму у країні проживання. Водночас навчатися з-за кордону в українській школі теж може бути складно, через що учнівство також не опановує на достатньому рівні українську освітню програму. Безпекова ситуація: повітряні тривоги, навчання в укриттях або його відсутність. Технічні перешкоди: відключення електроенергії та відсутність інтернету. COVID-19: тривалий досвід дистанційного навчання. Невміння самостійно вчитися.Дослідження якості організації дистанційного навчання показало:, що невміння самостійно вчитися стало однією з основних проблем, що спричинили труднощі під час дистанційного навчання. На це вказали 61% результатів учителів початкової школи у селах та містах, а 67% вчителів 5-11-х класів у містах поставили цей чинник на перше місце, так само вважають 53% опитаних педагогів 5-11-х класів у селі. Залученість батьків та умови для навчання. На ймовірність отримати освітні прогалини також впливає те, наскільки батьки залучені до освітнього процесу дитини, чи вони підтримують її та цікавляться навчанням. Окрім цього, важливу роль відіграє наявність у дитини простору для навчання, книжок, засобів для дистанційного навчання.

Діагностика Для діагностування освітніх втрат використовують наступні методики:

Міжнародні моніторингові дослідження учнівських навичок і компетенцій, які можуть показати певні тенденції освітніх втрат.Стаття 64 Закону України «Про повну загальну середню освіту», яка присвячена участі у міжнародних дослідженнях якості освіти, гарантує забезпечення участі учнівства «в міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти ; Дослідження на основі національних стандартизованих тестувань; Дослідження з підрахунком втраченого часу; Опитування учасників освітнього процесу.

Усі ці підходи не є взаємовиключними.

Ризики для суспільства Небезпека освітніх втрат і навчальних розривів полягає, зокрема, у тому, що їхні наслідки будуть проявлятися із часом і можуть впливати як на якість життя окремих індивідів, так  і на розвиток суспільства загалом.

Дослідження показують, що війни (Друга світова, В’єтнамська) мали суттєвий вплив на академічні здобутки, фізичне та ментальне здоров’я, а також рівень доходу та добробут учнівства в майбутньому. За деякими даними, діти, чий доступ до освіти перервався або був обмежений під час Другої світової війни, мали втрати у доході навіть через 40 років. Існує ризик, що свої наслідки матиме також війна Росії проти України, зокрема після повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року.

В Україні не виміряні освітні втрати, спричинені пандемією та повномасштабною війною. За орієнтовними підрахунками групи дослідників втрати внаслідок закриття шкіл і перерваного навчання під пандемії та війни становлять щонайменше один навчальний рік. За їхньою оцінкою, у майбутньому це матиме довгостроковий вплив на втрати доходу у розмірі 10% для кожної людини щороку.

Примітки