Кула або кула (обмін) - церемоніальна система обміну, що існує серед народів архіпелагу Массим у провінції Мілн-Бей держави Папуа Нова Гвінея. Найбільш відомою вона стала завдяки дослідженням польського антрополога Броніслава Малиновського, який описав її у своїй праці Argonauts of the Western Pacific (1922).

Система кула охоплює близько 18 острівних спільнот архіпелагу Массим, зокрема Тробріандські острови. У ній беруть участь тисячі людей, які подорожують між островами на каное для здійснення церемоніального обміну цінними предметами.

Дослідження Малиновського стало предметом подальших наукових дискусій, зокрема з французьким антропологом Марселем Моссом, автором праці Дар (1925). Відтоді система кула стала важливою темою антропологічних досліджень, пов'язаних із дарообміном та даровою економікою.

Опис

Основу системи становить обмін двома типами символічних предметів:

намиста з червоних мушель (soulava) браслети з білих мушель (mwali)

Намиста передаються між островами за годинниковою стрілкою, тоді як браслети рухаються у протилежному напрямку. Предмети постійно переходять від одного учасника до іншого і не залишаються надовго у власності однієї людини.

Учасники іноді долають сотні кілометрів океаном на каное, щоб передати ці предмети партнерам по обміну. Передача предметів супроводжується ритуалами, святами та встановленням довготривалих соціальних зв'язків між учасниками.

Предмети обміну

Предмети кула не мають практичного використання і цінуються передусім за їх символічне значення. Вони підвищують соціальний статус і престиж їх тимчасового власника.

У багатьох випадках предмети кула належать конкретній особі або групі людей. Така власність називається kitoum. Власник має право залишити предмет собі, передати його або навіть знищити, хоча зазвичай він передається далі в межах мережі обміну.

Навіть тимчасове володіння цінним предметом підвищує статус людини в суспільстві.

Соціальна структура обміну

Право брати участь у системі кула не є автоматичним. Людина повинна поступово отримати доступ до цієї системи через участь у менш престижних формах обміну.

Обмін кула також пов'язаний із соціальною ієрархією. У деяких районах, зокрема на Тробріандських островах, у таких обмінах традиційно беруть участь лише вожді. У більш рівноправних суспільствах участь можуть брати десятки або навіть сотні людей.

Багато предметів кула зосереджено у руках невеликої кількості впливових людей. Саме вони часто організовують морські подорожі та підтримують мережу обмінних партнерів.

Дар і обмін

Система кула часто наводиться як класичний приклад відмінності між дарообміном і ринковим обміном. Меланезійці чітко розрізняють церемоніальний обмін кула і звичайний бартер, який називається gimwali.

Кула має урочистий характер і супроводжується ритуалами, що підкреслюють честь та престиж учасників. Бартерний обмін, навпаки, є практичним і економічним.

Предмети кула не можна продавати як звичайні товари. Їх передають як дари, які повинні згодом повернутися до системи обміну.

Дослідження

Найбільш відоме дослідження системи кула здійснив польський антрополог Броніслав Малиновський під час польових досліджень у Меланезії на початку XX століття. Він детально описав соціальні зв'язки, ритуали та економічне значення обміну.

Його праця Argonauts of the Western Pacific стала однією з найвпливовіших робіт в історії антропології.

Пізніше систему кула досліджували інші антропологи, зокрема Марсель Мосс, Аннет Вайнер та Моріс Годельє.

Див. також

Потлач Мока (обмін) Коа (звичай)

Примітки

Джерела

Malinowski B. Argonauts of the Western Pacific. London, 1922. Mauss M. The Gift: Forms and Functions of Exchange in Archaic Societies. London, 1970.

Посилання