Каньйон Гудзон — підводний каньйон, який починається від мілководного виходу естуарію в гирлі річки Гудзон. Він простягається приблизно на 640 км у море через континентальний шельф, зрештою з’єднуючись із глибоким океанічним басейном на глибині 3 — 4 км нижче рівня моря. Каньйон починається як природний канал завширшки кілька кілометрів, утворюючи западину глибиною 20 – 40 м в каналі Гудзон на південь від маяка . Далі він прорізає глибоку виїмку приблизно 1 км на краю шельфу і продовжується вниз по континентальному схилу. У глибших частинах каньйону зафіксовано припливні течії швидкістю близько . Коли мул, пісок і глина переносяться течією річки Гудзон, вони потрапляють у каньйон і далі виносяться у відкрите глибоке море.
Власне каньйон Гудзон розташований приблизно за 160 км на схід від гирла річки Гудзон біля узбережжя Нью-Джерсі. Його стінки піднімаються на 1,2 км від дна каньйону, що робить його співставним із Гранд-Каньйоном, де скелі здіймаються на понад 1,61 км і має довжину близько 640 км. Це найбільший відомий океанічний каньйон біля східного узбережжя США та один із найбільших підводних каньйонів у світі. Каньйон розташований поблизу 100 м ізобати на континентальному шельфі та має глибину 2,2 км біля основи континентального схилу. На відстані понад 80 км середній нахил дна каньйону становить 1,5°. У цьому місці каньйон сягає до 12 км завширшки (від східного до західного краю) і до 1.1 км завглибшки від краю каньйону до його дна на континентальному схилі. Дно каньйону має ширину менше 500 м у верхній частині схилу й розширюється приблизно до 900 м біля його основи.
Останній раз каньйон був оголений під час останнього льодовикового періоду, понад 10 000 років тому, коли рівень моря був приблизно на 120 м нижчий, а гирло річки Гудзон знаходилося біля краю континентального шельфу — приблизно за 160 км на схід від сучасного положення. Річка виносила осади, що допомогли сформувати каньйон, разом із підводними зсувами мулу та піску. Сучасні карти каньйону показують притоки великої підводної дренажної системи, разюче подібної до наземних річкових систем. Припливні течії рухаються вгору і вниз по каналу; іноді під час сильних штормів холодна океанічна вода виштовхується вгору каньйоном Гудзон і розтікається по шельфу. Таким чином каньйон Гудзон продовжує формуватися завдяки переміщенню осадів.
Назва «Hudson Canyon» також використовується для позначення місця, позначеного навігаційним буєм, який вказує морський край каньйону Гудзон — маяк Амброуз, що ведуть до гавані Нью-Йорка та з неї для атлантичного судноплавства.
Примітки
Джерела
NOAA Hudson Canyon Expedition 2002 NOAA Hudson Canyon Page