В'єтнамський національний космічний центр (, ) — організація, підпорядкована В'єтнамській академії науки і техніки, відповідальна за дослідження космічних технологій та міжнародну співпрацю в космічній галузі. Головний офіс розташований у Ханої.

Історія У червні 2006 року прем'єр-міністр затвердив «Стратегію досліджень і застосування космічних технологій до 2020 року». 2007 року розпочато співпрацю з Агентством аерокосмічних досліджень Японії для запуску проєкту надмалого супутника PicoDragon. Цей крок вважають початком розвитку супутникових технологій у В'єтнамі. У 2008 році вперше п'ять співробітників В'єтнамської академії науки і техніки направили на навчання з розробки супутників до в Японії. 2008 року В'єтнамська академія науки і техніки почала реалізовувати стратегію створення інфраструктури космічної галузі в . Для підготовки попереднього техніко-економічного обґрунтування проєкту академія співпрацювала з експертною групою Японської організації зовнішній торгівлі (JETRO). Основним координатором цієї ініціативи від академії був Фам Ань Туан.

16 вересня 2011 року постановою прем'єрміністра № 1611/QĐ-TTg створено Національний супутниковий центр у складі В'єтнамської академії науки і техніки. Центр відповідає за управління, реалізацію та прийняття проєкту будівництва В'єтнамського космічного центру. У листопаді 2011 року уряди В'єтнаму та Японії підписали угоду про надання кредиту для проєкту В'єтнамського космічного центру. 19 листопада 2013 року надмалий супутник PicoDragon, розроблений і виготовлений співробітниками Національного супутникового центру, став першим супутником в'єтнамського виробництва, що успішно працював на навколоземній орбіті. Станом на вересень 2015 року 35 співробітників Національного супутникового центру направили до Японії на магістерське навчання з супутникових технологій і для участі у створенні супутника MicroDragon масою 50 кг. 2018 року завершили будівництво інфраструктури В'єтнамського космічного центру у технопарку Хоалак. Також створили Центр застосування супутникових технологій у Хошиміні (2020), Центр розвитку людських ресурсів і передачі супутникових технологій у Ханої (2016) та обсерваторію Нячанг (2017). Станом на липень 2020 року у В'єтнамському національному космічному центрі працювали 124 співробітники.

Космічні проєкти

Першим в'єтнамським супутником став PicoDragon — надмалий CubeSat розмірами 10 × 10 × 11,35 см і масою 1 кг, який працював у космосі протягом трьох місяців. Розробили й виготовили його співробітники Національного супутникового центру В'єтнаму, а випробування на вібрацію, температуру та деякі інші тести проводили в Японії. Більша частина маси супутника припадає на камеру. Завдання супутника — фотографування Землі, вимірювання деяких параметрів космічного середовища за допомогою встановлених датчиків, а також випробування зв'язку із наземними станціями.

Наступним супутником став MicroDragon, створений у межах програми запобігання стихійним лихам і зміні клімату з використанням супутників спостереження Землі. О 8:55 (UTC+7) 18 січня 2019 року супутник MicroDragon разом із супутниками RISESAT, ALE-1, OrigamiSat-1, Aoba VELOX-IV і NEXUS запустили з японського космічного центру Утіноура ракетою Epsilon-4. Наступний супутник NanoDragon мав використовувати приймач автоматичної ідентифікаційної системи для моніторингу суден, а також перевіряти точність визначення координат за допомогою оптичної камери.

Наступним в'єтнамським супутником мав стати LOTUSat-1, призначений для спостереження Землі за допомогою технології радіолокації із синтезованою апертурою () для реагування на стихійні лиха та зміну клімату, управління природними ресурсами й моніторингу довкілля. Запуск планували на 2023 рік. Після цього В'єтнамський національний космічний центр планує розробити супутник LOTUSat-2, також призначений для радіолокації Землі.

Підрозділи Підрозділи В'єтнамського космічного центру — це дослідницькі та прикладні центри, відділи й астрономічні обсерваторії:

Центр застосування космічних технологій міста Хошимін Відділ застосування систем спостереження Землі Відділ інформаційних систем Відділ космічного простору та моделювання Відділ досліджень і розроблення космічних технологій Відділ монтажу, інтеграції та випробувань супутників Відділ проєктування космічних систем Відділ керування та експлуатації супутників Відділ управління проєктами — загальне адміністрування Відділ астрофізики та космології Обсерваторія Нячанг Обсерваторія Хоалак Центр дослідження космосу

Примітки

Посилання Офіційний сайт