Соколовський масив — житлово-дачний масив у північній частині околиць міста Житомир у Житомирському районі Житомирської області. Територіально належить до Березівської сільської територіальної громади.

Масив сформувався на території колишніх садівничих товариств наприкінці XX століття. Район характеризується приватною забудовою, наявністю кар’єрів та природних лісових масивів.

Географія Соколовський масив розташований у північній частині Житомира, неподалік міжнародної автомобільної траси Київ — Чоп

Межує:

на півдні — з місцевістю Соколова Гора на сході — з районом Крошня на заході — із селом Довжик на північному сході — із селом Сонячне

Рельєф місцевості нерівний. Значна частина територ

ії сформована внаслідок розробки кар'єрів, що створило характерні перепади висот та штучні водойми.

Поблизу проходять залізничні колії, які використовуються для вантажного руху.

Історія

Територія сучасного Соколовського масиву історично входила до приміських земель навколо міста Житомира. Упродовж тривалого часу ці землі використовувалися переважно для сільського господарства, садівництва та випасу худоби. Природні умови місцевості — хвилястий рельєф, ліси та родючі ґрунти — сприяли господарському використанню території жителями навколишніх сіл.

У першій половині XX століття на цій території розпочався видобуток граніту. Поблизу сучасного масиву почали діяти кар’єри, зокрема Соколовський кар’єр. Видобуток каменю відігравав важливу роль у розвитку місцевої промисловості та використовувався для будівництва й дорожніх робіт. Згодом частина кар’єрів була закрита, а після припинення видобутку вони поступово заповнилися водою та перетворилися на водойми.

У другій половині XX століття територія почала активно освоюватися жителями Житомира для відпочинку та дачного будівництва. У цей період створювалися садівничі кооперативи та товариства, де містяни отримували земельні ділянки для садівництва та сезонного проживання. Саме тоді почало формуватися планування майбутнього Соколовського масиву.

Важливою подією стало створення садівничого товариства «Соколовське», яке об’єднувало власників земельних ділянок на цій території. Організація була офіційно зареєстрована 23 квітня 1996 року. Товариство займалося питаннями розвитку території, зокрема електропостачанням, благоустроєм і організацією спільного користування інфраструктурою.

На початку XXI століття територія почала поступово змінювати свій характер. Багато дачних будинків були перебудовані у житлові, і частина мешканців стала проживати тут постійно. Це сприяло поступовому перетворенню Соколовського масиву з дачного району на передміський житловий масив поблизу Житомира.

Важливі адміністративні зміни відбулися у період реформи децентралізації в Україні. До адміністративної реформи території навколо масиву входили до складу кількох сільських рад Житомирського району, зокрема Іванівської, Садківської, Василівської та Заможненської.

У 2020 році в межах адміністративно-територіальної реформи було створено Березівську сільську територіальну громаду, адміністративним центром якої стало село Березівка. До складу громади увійшли шістнадцять населених пунктів. Після завершення реформи територія, де розташований Соколовський масив, адміністративно належить до Березівської територіальної громади Житомирського району Житомирської області.

Сьогодні Соколовський масив продовжує розвиватися як передміська житлова та дачна територія поблизу Житомира, поєднуючи приватну забудову, природні ландшафти та колишні промислові об’єкти, зокрема кар’єри, які стали популярними місцями відпочинку. Сучасний стан На початку XXI століття Соколовський масив продовжує розвиватися як передміський житловий район Житомира.

Його особливостями є:

приватна забудова

близькість до лісових масивів

кар’єри та природні водойми

транспортне сполучення з містом Кар’єри На території масиву та поблизу нього розташовані кар’єри, що виникли внаслідок видобутку корисних копалин.

Соколовський кар’єр Найбільший кар’єр у районі. Після припинення видобутку частково заповнився водою та перетворився на штучну водойму.

Сьогодні кар’єр є популярним місцем відпочинку серед місцевих жителів.

«Секретний» кар’єр Невеликий кар’єр, який у місцевому середовищі має неофіційні назви:

«Секретний кар’єр» «Маленький кар’єр»

Через віддаленість від основних доріг він менш відомий, ніж Соколовський кар'єр

Транспорт Основним громадським транспортом, що сполучає масив із центральною частиною Житомира, є маршрутні таксі.

Зокрема:

маршрутне таксі №110

Близькість до міжнародної траси М-06 Київ — Чоп також забезпечує транспортну доступність району.

Адміністративна приналежність Поблизу масиву розташовані населені пункти, що входять до складу Березівської сільської територіальної громади Житомирського району.

До громади належать, зокрема:

Березівка Богданівка Дубовець Черемошне Іванівка Барашівка Бондарці Давидівка Василівка Болярка Мусіївка Рудківка Нова Василівка Заможне Садки Вигода

Джерела

__ОБОВ_ЗМІСТ____ІНДЕКС__ __ПОСИЛАННЯ_НА_НОВИЙ_РОЗДІЛ__